У Москві відбуваються акції протесту, пов'язані з недопуском низки незалежних кандидатів на вибори до міської думи. 27 липня мітинги привели до масових затримань учасників, але опозиція не збирається зупинятися й готує новий мітинг 3 серпня. Чи можна вважати протести в Москві початком російського «майдану» та чи доречні паралелі з подіями в Києві?
Приводом до акцій протесту в Москві стали вибори до міської думи, а точніше, відмова в реєстрації декільком незалежним опозиційним кандидатам. Перший по-справжньому численний мітинг відбувся на проспекті Сахарова 20 липня. У ньому взяли участь понад 22 тисячі осіб (до цієї дати в Москві також відбувалися акції протесту, але вони не були настільки масштабними). Мітинг на Сахарова став найбільшою політичною акцією в Росії за останні роки.
За тиждень, 27 липня, відбувся новий мітинг біля будівлі мерії Москви. Він закінчився зіткненнями з правоохоронними органами та масовими затриманнями його учасників. За різними оцінками, затримали понад тисячу протестувальників, причому поліція та Росгвардія діяли максимально жорстко, застосовуючи спецзасоби й заходи фізичного впливу. 61 особа була засуджена судами до арешту.
Жорстокість, з якою розігнали мітинг біля мерії, спонукав опозиціонерів скликати новий мітинг, уже 3 серпня. Складно сказати, до чого він призведе, але помітне істотне зростання протестних настроїв у Росії. На думку відомого російського політолога Валерія Солов'я, суспільство в РФ позбулося страху. «Але немає поки й уміння організовано чинити опір», – зазначає Соловей.
Водночас прес-секретар «Правого сектора», громадянин РФ Артем Скоропадський, вказав, що російським протестам усе ж не вистачає рішучості. «...Основних опозиціонерів не зареєструють, а якщо й зареєструють, то вибори вони програють, тому що путінський режим вибори ці сфальсифікує. І я можу пояснити чому. Напередодні маршу на багатьох опозиційних пабліках з'явилася інструкція, в якій було написано, що потрібно брати із собою на марш. Зокрема, рекомендувалося брати телефон, заряджений павербанк, документи й воду ... Це, очевидно, наймогутніша зброя. Путін мав побачити кілька тисяч людей із зарядками та пляшками води й одразу дозволити вільні вибори...», – дивується Скоропадський.
Він порадив учасникам протесту наступного разу брати «коктейлі Молотова», лопати, каски та протигази. «Так ми це робили на Майдані. Може, тоді все це у вас там припиниться. У нас вийшло скинути Януковича саме завдяки рішучості», – нагадав Артем Скоропадський.
Втім, по-справжньому рішучих дій від російської опозиції чекати поки не доводиться, адже й український протест пройшов через свою еволюцію. У далекому 2004 році під час першого Майдану, який, до речі, також почався через фальсифікацію виборів, учасникам мирних мітингів також рекомендували брати із собою повністю заряджений мобільний телефон,= із заздалегідь поповненим рахунком. Про ломи та каски 15 років тому не йшлося.
Та й другому українському Майдану довелося еволюціонувати й пройти кілька стадій, перш ніж дійти до «коктейлів Молотова». Скоріш за все, російські протести зараз перебувають десь на рівні ненасильницької української Помаранчевої революції або ж на перших етапах Майдану-2. Причому москвичі реагують помітно повільніше за киян – шок від першого «контакту» з поліцейськими кийками в них поки не призвів до негайного будівництва барикад, як це сталося в грудні 2013 року в Києві.
Крім того, московські мітинги практично ігноруються центральною російською владою. В принципі, так само поводилася й київська влада в 2013-2014 роках, сподіваючись на маргіналізацію протесту й на те, що «саме все розсмокчеться». Але в Кремлі, мабуть, не хочуть надавати будь-якого істотного значення народним виступам, повністю віддавши ситуацію на відкуп місцевій владі. «Технічно проблему можна вирішити введенням до Москви дивізії Дзержинського, але для Собяніна (мер Москви – ред.) це означатиме відверту апаратну поразку й нездатність вирішити проблему наявними засобами ... Пряму вказівку може дати лише Путін, але він то в батискафі пірнає, то з Трампом проблеми Великої Магелланової хмари вирішує. Не до сірих йому та убогих», – іронізує російський блогер Анатолій Несміян (el-murid).
На думку російських експертів, протестний рух у РФ зростатиме й мітинги з тих чи інших причин будуть спалахувати не лише в Москві, але й в інших містах РФ. Власне кажучи, це вже відбувається – достатньо згадати недавні мітинги в Єкатеринбурзі. «Процес матиме не лінійний, а хвилеподібний характер ... Політична криза переходить у відкриту фазу. Найважче й найважливіше попереду», – пояснює Валерій Соловей, який ще кілька років тому передбачив початок протестів у Росії.
Це означає, що вітер змін вже дме й російський аналог «майдану» почав свою повільну еволюцію. Але скільки часу займе ця еволюція та яких форм вона набуде, судити поки складно. Росія дуже велика.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»