Порушення під час виборів: куди, кому та за що скаржитися

Микола Хавронюкексперт з питань корупції
Андрій Дудаполітолог

31 березня в Україні відбудуться вибори президента. Крім членів комісії, за процесом стежитимуть міжнародні, громадські, незалежні спостерігачі. Центральна виборча комісія зареєструвала 357 офіційних спостерігачів від міжнародних організацій та іноземних держав. Ще в лютому роботу в Україні розпочали представники Канади. Своєю чергою міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков пообіцяв, що МВС не допустить застосування незаконних схем на виборах 2019 року.

«Слово і Діло» з'ясувало, куди слід звертатися в разі тих чи інших порушень на виборах.

Доктор юридичних наук, директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк зазначив, що для українського виборчого процесу найбільш характерними є декілька правопорушень, зокрема підкуп.

За його словами, тут слід зважати на закон, який визначає розмір підкупу. Кримінальне покарання передбачає 3% розміру прожиткового мінімуму.

«Тобто, коли виборцям надається підкуп у такому розмірі або більшому. Підкуп може бути у вигляді коштів чи іншого майна. Але, виходить, якщо менше, то це не є кримінальним правопорушенням. Відповідно, й адміністративним правопорушенням також не є», – підкреслив він.

Крім того, виборці мають право скаржитися в разі порушення на дії членів дільничної виборчої комісії до окружної виборчої комісії. Відповідно, на дії окружної виборчої комісії можна скаржитися до ЦВК, додав юрист.

Також можна скаржитися до суду, ці справи підсудні адміністративним судам, уточнив він.

«На сайтах багатьох судів мають бути перед виборами типові зразки скарг. Адвокати знають про це. Досить швидко можна вирішити будь-яке питання. Запроваджується чергування суддів для того, щоб можна було протягом дня вирішити те чи інше питання», – пояснив Хавронюк.

Якщо внаслідок дій адмінресурсу влада знає, що певна група осіб буде голосувати проти певного кандидата і цих осіб було викреслено із списку виборців, то в даному випадку слід звертатись до суду, щоб поновити себе у списку виборців, наголосив він.

«Якщо порушення стосується того, що члени дільничної виборчої комісії видають одній особі по два чи більше бюлетенів для голосування, то це вже кримінальне правопорушення. Потрібно скаржитися до поліції, щоб вони зафіксували цей факт і порушили кримінальне провадження», – констатував експерт.

«Якщо на дільниці зафіксована роздача авторучок, чорнила яких зникають, а потім зрозуміло, що члени комісії в пустих бюлетенях під час їх підрахунку ввечері проставлять галочки в порожніх клітинках, то це кримінальне правопорушення. Це вже свідчення фальсифікації. У таких ситуаціях слід скаржитися до поліції», – підкреслив він.

У разі обману, фальсифікації, насильства, погроз, залякування виборців слід звертатися до Нацполіції. В разі, якщо злочин скоїла службова особа, звертатися слід до органів ДБР, уточнив фахівець.

Порушення таємниці голосування – це стаття ККУ, але якщо це проявилося в розголошенні змісту волевиявлення громадянина. Якась дрібніша ситуація не кваліфікується як злочин. В Україні дуже рідко траплялися випадки, коли за цими статтями когось карали, додав він.

«За статистикою 2015 року, серед величезної кількості членів комісій, інших службових осіб, серед осіб, які користувались адмінресурсом, серед виборців та інших лише 25 осіб засуджені», – резюмував Микола Хавронюк.

Політолог Андрій Дуда зазначив, що правоохоронні органи погано розслідують такі справи, за ґратами опиняються не так багато людей, хоча терміни передбачені великі.

За його словами, одним із найпоширеніших методів впливу на підсумки голосування є «карусель». Наприклад, громадянин за гроші виносить із дільниці свій порожній бюлетень, а в урну кидає заздалегідь заповнений.

Існує ще технологія «хусточки», що, як правило, означає видачу виборчого бюлетеню особі, яка немає права на отримання, додав він.

«Є підвезення виборців як складова технології незаконної видачі бюлетеня. Тобто у виборчій комісії є особа, яка співпрацює з фальсифікаторами. Вона має відзначені прізвища людей, які не прийдуть на вибори. Наприклад, мігранти. Тоді, грубо кажучи, людина з автобусу заходить до неї вже відповідно маркована. Був приклад, коли у Василькові умовним знаком був проїзний квиток у громадському транспорті в паспорті. Така особа підходить до відповідного члена комісії, показує паспорт, у якому є такий квиток, і член комісії вже знає, що їй можна видати бюлетень», – пояснив політолог.

Він уточнив, що це стаття 158-1 Кримінального кодексу. Серед порушень також вкидання бюлетенів. До урни складно вкинути, така технологія використовується рідко. Проте є ще вкидання під час підрахунку голосів. Тут головне – затримати на території виборчої дільниці й викликати поліцію.

«Як правило, коли викидають виборчі бюлетені, раптово зникає світло. Це все продумується. В темряві вкидають пачки з бюлетенями. Однак пачку легко виявити. Тут є проблема для фальсифікаторів. Крім того, під час підрахунку голосів приміщення дільниці зачиняють на ключ, втекти складно. Це має бути добре організована злочинна група», – констатував експерт.

Також, за його словами, є серйозна загроза фальсифікації під час складання уточненого протоколу. Це найпростіший спосіб. Виборчі документи відповідні члени дільничної комісії везуть до ОВК, там виявляють недоліки в протоколі, говорять, що не співпадають підрахунки, й наказують писати протокол.

«Згідно із законом, уточнений протокол можна скласти лише на виборчій дільниці тієї ж самої дільничної виборчої комісії. Тобто троє членів ДВК мають повертатися й заново складати протокол. Як правило, це вже ніч. Коли вони повертаються, то спостерігачі розходяться, журналісти – також. Після цього приїжджають кілька членів ДВК, скликають своїх членів, які мають домовленість із фальсифікаторами. Так складають уточнений протокол», – підкреслив він.

Усі виборчі злочини – це підслідність поліції. Тому доречно, щоб її змінили й передали СБУ, яка має відповідні структури, а самі злочини можуть підпадати під такі, що загрожують національній безпеці.

«Це була б органічна підслідність для СБУ», – резюмував Андрій Дуда.

Нагадаємо, ознайомитися з обіцянками всіх зареєстрованих раніше кандидатів та їхніми деклараціями можна на сайті «Слово і Діло» в розділі «Вибори».

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО