З 2015 року й до сьогодні жодна особа не була засуджена за цією статтею, ніхто не покараний.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, оцінюючи рішення КСУ, який визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за незаконне збагачення.
«Чому саме зараз? КСУ розглядає справи не за власною ініціативою, а за ініціативою конкретних суб’єктів, які до нього звертаються. Хто поставив перед КСУ питання про неконституційність цієї статті ККУ? Народні депутати, які спочатку проголосували за цю статтю, а потім, мабуть, не розуміючи, що суспільство побачить, звернулися до КС, щоб скасувати цю статтю», – зазначила Кириченко.
«Головне питання в тому, чому парламент після того, як депутати звернулися до КСУ, знаючи вади формулювання цієї статті, не виправив ці недоліки в ККУ, а чекав на рішення КСУ щодо скасування? Це нечесно перед суспільством», – підкреслила вона.
За її словами, така стаття має бути в Кримінальному кодексі, просто є деякі недоліки. Таке рішення КСУ не на часі, це не основне питання конституційності, яке стоїть перед країною.
Однак незрозуміло, чому парламент навіть не включає до порядку денного законопроекти щодо вдосконалення цієї статті, акцентувала експерт.
Наразі це суто політична гра, на кшталт статтю ж ухвалили – молодці, а в тому, що її скасували, винен поганий КСУ, додала вона.
«Але, можливо, її спеціально так і сформулювали, щоб залишилося питання конституційності, щоб потім можна було зробити відкат», – уточнила фахівець.
Ця стаття входила до Угоди щодо безвізу. Навряд чи будуть одразу погрози скасувати безвізовий режим, але це негативно вплине на імідж держави та міжнародні домовленості, наголосила вона.
«Наразі утворилася прогалина. КСУ визнав статтю неконституційною й постановив врахувати його зауваження, сформулювати цю статтю так, щоб вона відповідала нашій Конституції. Це потрібно робити терміново. А в нас уже з’являються коментатори, які говорять, що до парламентських виборів це неможливо. Можливо, якщо є бажання. Але якщо є наміри показати, що однією рукою ми за зміни, а іншою рукою їх нівелюємо, тоді, звісно, це неможливо», – пояснила експерт.
Наразі справи, які розслідує НАБУ лише за цією статтею, будуть закриті. Якщо там є кваліфікація не однієї статті, то вони розглядатимуться за іншою статтею. Проте до сьогодні жодна особа не була засуджена за цією статтею, ніхто не покараний, нагадала вона.
За її словами, те, що напередодні виборів порушили це питання, скоріш за все, ніяк у політичному сенсі не узгоджувалося, тут радше спрацювали інтереси інших людей та впливи на КСУ.
«Зокрема, слід говорити, що в деяких суддів, які ухвалювали це рішення в КСУ, є конфлікт інтересів. Епізод 2010 року, коли судді змінили Конституцію в неконституційний спосіб. Ми знаємо, що вони отримали дуже великі хабарі за це рішення. Деякі судді досі обіймають свої посади. Це очевидний конфлікт інтересів, слід це враховувати», – резюмувала Юлія Кириченко.
Раніше «Слово і Діло» відстежило хронологію основних протиріч між НАБУ, НАЗК та прокуратурою, а також найгучніших корупційних справ.
Що заважає НАЗК, НАБУ та САП ефективно працювати, читайте в нашому авторському матеріалі.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA