Законопроект відповідає рамковій Конвенції з боротьбі з тютюнопалінням ВООЗ, яку Україна ратифікувала та зобов’язалася виконувати. Тому прописані заходи відповідають цій Конвенції. Там не має українського велосипеду, образно кажучи. Це норми наших зобов’язань, що відображені в цьому законопроекті.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політичний аналітик Дмитро Купира, оцінюючи законопроект №4030а, згідно з яким запропонована низка кроків для боротьби з палінням.
За його словами, законопроект зареєстрували більш ніж два роки тому, але за цей час досі не розглянули. Це результати діяльності представників тютюнової індустрії, які здійснюють певний вплив.
Щодо самих норм законопроекту, то вони спрямовані передусім на захист тих, хто ще не почав палити, додав він.
«Наріжний камінь законопроекту – заборона видимого розміщення тютюнових виробів. Чи заважатиме людині, яка палить, те, що рекламне місце не буде підсвічене й у яскравому обрамленні, купити цигарки? Ні. Тютюнові вироби зможуть продаватися всюди, де вони продаються сьогодні. Тут обмежень немає. Однак, за даними досліджень, діти, які бачать тютюнову викладку, порівняно з дітьми, які її не бачать, мають на 64% більший ризик почати палити», – зазначив Купира.
Крім того, буває навіть так, що після закриття МАФу рекламна вивіска з тютюновими виробами продовжує підсвічуватися вночі, створюючи рекламний ефект для тих, хто бачить це торгове місце, уточнив він.
Також, згідно з дослідженнями, дорослі, які кинули палити, мають ризик знову почати, якщо постійно бачать таку рекламу, акцентував аналітик.
У багатьох торгових точках тютюнові вироби розміщені на висоті одного метра, підкреслив він.
«Для дорослої людини це незручно. Для кого розміщують продукцію на висоті одного метра? Звичайно, перш за все зорова увага дітей буде спрямована на такий товар. Звичайно, не йдеться про те, що вони відразу придбають товар і почнуть палити, але це має свій вплив. Діти підсвідомо починають звикати, що цигарки такий самий продукт, як інші», – пояснив експерт.
При цьому самі працівники торгових точок не мають права порушувати встановлений вигляд тютюнових викладок. Встановленням займається представник тютюнової індустрії, а розміщення закріплене в договорах, констатував він.
«З 2012 року реклама, стимулювання продажів тютюнових виробів заборонене. Проте знайшли лазівку. Це провина влади інституційно. Тому з таким розміщенням і такою рекламою тютюнових виробів потрібно боротися», – наголосив політолог.
Така практика боротьби з палінням характерна для багатьох заможних країн – Нової Зеландії, Австралії, Канади, Великої Британії, додав він.
«Це розвинені країни, які розуміють, що їм потрібно, щоб економіка розвивалася. Для цього, серед іншого, слід обмежити тютюнопаління, адже воно впливає на здоров’я людей, відповідно, й можливість заробляти», – пояснив експерт.
За його словами, законопроект передбачає збільшення штрафів. Зараз за паління в місцях, де це заборонено, діє покарання від попередження до 170 гривень. Уже те, що працівник поліції має таке широке поле вибору, сам може визначати, чи це буде штраф та в якому розмірі, дає підстави для маніпуляцій.
«Правоохоронець має витратити свій час, скласти протокол, подати документи далі. Вся ця бюрократична тяганина може коштувати більше, ніж сума штрафу. Штраф занизький навіть для того, щоб його виписувати. Зникає мотивація слідкувати пильніше за цією проблемою», – підкреслив він.
Наразі пропонується штраф за паління в громадському місці в розмірі 340 гривень у вигляді єдиної формули, без попередження, хоча це також замало на сьогодні, адже законопроект зареєстрували ще в 2016 році, уточнив аналітик.
«Слід розуміти, якщо, за даними статистики, 85 тисяч людей щороку помирають від хвороб, викликаних палінням, звичайно, більшість із них – це курці, це означає, що для того, щоб не зменшувати свої доходи, тютюнова індустрія має залучати стільки ж нових курців. Для цього представники тютюнової індустрії застосовують весь арсенал зброї, яку мають. У тому числі тютюнові викладки, ароматизовані цигарки, електронні цигарки, щодо продажу яких ми не маємо законодавчого забезпечення взагалі», – резюмував Дмитро Купира.
Нагадаємо, раніше в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун порадила, як знизити ризик захворювання на рак.
Чи задоволені українці медреформою – за посиланням.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA