Об'явлена Гройсманом війна контрабанді почала приносити перші плоди, однак, мабуть, не ті, на які очікував сам прем'єр.
Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловив політолог Микола Давидюк, передає «Слово і Діло».
Силовики vs. прем'єр
«Силовики почали нападати на людей Гройсмана, намагаючись накопати на нього самого. Зрозуміло, що дії останніх – це не самодіяльність, а ввічливі бажання президента, який хоче зробити ручним прем'єра», – зазначив Давидюк.
Він припустив, що напад на Вінницьку ДФС і негативні хвилі в пресі – це пункти одного дискредитаційного плану.
Бойко vs. Рабінович
На його думку, в стані проросійських партій точиться боротьба за підтримку РФ.
«Триває мегаборотьба за підтримку Кремля на президентських виборах – єдиного проросійського кандидата, на якого спрямують увесь медіа та фінансовий ресурс», – підкреслив експерт.
Зростання рейтингів Рабіновича стало небезпечним для монополістів російської підтримки, додав він.
За його словами, інсайдери подейкують, що в середині осені має бути визначений єдиний кандидат, що об'єднає електорат.
«І якщо рейтинги приблизно в обох проектів одинакові, то змагання наразі відбувається на рівні медіаресурсів: фінансова основа Рабіновича входить до інформаційних каналів, нарощуючи власний вплив та проросійський контент», – пояснив Давидюк.
Президент vs. парламент
Крім того, на його думку, ще одна лінія протистояння прослідковується між президентом і парламентом.
Він нагадав, що голосування минулого тижня фактично показало, що вперше за каденцію першу скрипку в парламенті зіграли депутати без участі президента та його іменної фракції.
«Продемонструвавши президенту свою силу, альтернативність сценаріїв та натякнувши, що вони можуть бути й без його участі. Що насправді може вплинути на перебіг президентської виборчої кампанії», – уточнив експерт.
Однак, за його словами, демарш був радше продемонстрований не через електоральні мотивації, а виключно від втоми від невиконання президентом обіцянок перед своїми політичними партнерами.
«Президент меседж почув, рішення напролом продавлювати не наважився, поступатися своїми 8 кандидатами – також, словом, пішов думати, як далі атакувати Раду, проштовхуючи потрібні для себе рішення», – наголосив політолог.
Він додав, що є протистояння й поменше, але їх значущість поступається перерахованим.
Експерт не виключив, що кількість таких конфліктів із наближенням виборів лише зростатиме.
Додамо, 21 жовтня 2015 року президент Петро Порошенко заявив, що в найближчі 4 роки в Україні не буде виборів.
Також пропонуємо почитати, в чому повторилася Тимошенко під час презентації «Нового курсу України» та хто з політиків уже давав схожі обіцянки.
Детальніше про те, скільки обіцянок президента залишаються невиконаними за рік до виборів, – за посиланням.