«Захід-2017»: чи загрожує Білорусі «кримський сценарій» і в чому небезпека для України

Денис Поповичжурналіст

Минулого тижня до Білорусі почали прибувати перші підрозділи російської армії, які візьмуть участь у масштабних військових навчаннях «Захід-2017». Вони відбудуться із 14 по 20 вересня на величезній території – від самої Білорусі, де до них будуть залучені частини білоруської армії, до Кольського напрямку в арктичній зоні Росії. Уже зараз ці маневри викликають стурбованість як з боку України, так і з боку країн-членів НАТО. Ми зібрали факти, які свідчать, що до цих маневрів слід ставитися з усією серйозністю.

15 серпня перші підрозділи російської армії почали прибувати в Білорусь, де вони спільно з частинами білоруської армії візьмуть участь у військових навчаннях «Захід-2017». Самі маневри пройдуть з 14 по 20 вересня як на території Білорусі, так і в Росії. За даними організаторів, у Білорусі будуть задіяні близько 13 тисяч військовослужбовців, зокрема 3 тисячі російських військових, а також 680 одиниць техніки, у тому числі 25 різних літальних апаратів. Мінськ і Москва стверджують, що навчання «Захід-2017» мають винятково оборонний характер і повинні показати, наскільки так звана Союзна держава у складі Росії й Білорусі може відбити умовну зовнішню агресію. Однак є низка фактів, які змушують сумніватися в правдивості офіційної позиції.

Справжні масштаби навчань

Заявлена ​​кількість військ уже дає підстави називати навчання «Захід-2017» найбільшими військовими маневрами з часів «холодної війни». Але в Україні і Білорусі побоюються, що в навчаннях можуть бути задіяні куди більше російських військ, аніж та кількість, про яку йдеться офіційно. На такий висновок наштовхують масштаби логістики, які задіює Росія для забезпечення навчань.

Іще восени 2016 року був відомо, що для перевезення військ і техніки в Білорусь у рамках підготовки до навчань «Захід-2017» РФ залучає понад 4,1 тисячі залізничних вагонів. У липні міністр оборони України Степан Полторак вказав, що в цій кількості вагонів можна перекинути «дуже велике угруповання», а значить, такі переміщення становлять загрозу для нашої країни.

Крім того, представники міжнародного розвідувального співтовариства InformNapalm c початку серпня зафіксували масштабні пересування великої кількості ешелонів з російської військової технікою уздовж кордонів з Україною. Вони відбувалися в Краснодарському краї, Ростовській і Воронезькій областях, а також в окупованому Криму.

Нарешті, білоруські журналісти дійшли висновку, що Росія, швидше за все, розгортає куди більшу кількість військ, ніж офіційно про це говорить. Так, проект Belarus security blog (BSB) посилається на заяву командувача російськими Повітряно-десантними військами (ВДВ) генерал-полковника Андрія Сердюкова про те, що в навчаннях буде задіяно не менше трьох дивізій російських ВДВ. «Тобто всього близько 24 тис. осіб, що майже вдвічі перевищує число сил, які плануються для участі у «Заході-2017», – приходять до висновку журналісти BSB.

Ще більш насторожує заява білоруського міністра оборони Андрія Равкова про територіальні масштабах навчань, які розгорнуться не лише в Білорусі, але і аж до арктичної зони Кольського півострова. А якщо так, то за оцінками експертів, є сенс говорити, що в маневрах «Захід-2017» можуть бути задіяні до 100 тисяч російських військовослужбовців, які дислокуються на цій величезній території.

Характер навчань

Якщо навчання, які пройдуть у Білорусі, швидше за все, дійсно матимуть оборонний характер (у цьому всіх поспішив переконати президент РБ Олександр Лукашенко, запросивши на маневри до 80 іноземних спостерігачів, включно з представниками України, Латвії, Естонії і Литви), то прихована від сторонніх очей російська їх частина, очевидно, буде мати дещо інший сценарій. Про це свідчить сам факт залучення частин ПДВ, які не зайдуть на територію РБ, але в Росії відпрацьовуватимуть саме наступальні операції: перекидання на далекі відстані, десантування на незнайомих ділянках місцевості, охоплення супротивника в складі ударних угруповань, дії у відриві від основних сил. А оскільки ПДВ, власне кажучи, і призначені для ведення наступальних дій, то відразу ж виникає питання про справжні цілі навчань.

Окупація Білорусі або удар по Україні

Росія вже не раз використовувала військові навчання для реалізації своїх агресивних планів. Приміром, 2008 року під виглядом маневрів «Кавказ-2008» Росія сконцентрувала війська, які потім були використані для вторгнення в Грузію. А 26 лютого 2014 року президент РФ Володимир Путін ініціював раптову перевірку своїх військ, під виглядом якої уздовж кордонів з Україною були зосереджені близько 40 тисяч військовослужбовців. Це угруповання стало одним з інструментів анексії Криму в лютому-березні 2014 року.

Попри те, що Степан Полторак і начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко не виключають, що концентрація військ під виглядом навчань «Захід-2017» може становити небезпеку для України, головною «жертвою» цих маневрів розглядається Білорусь.

Зокрема, білоруська опозиція побоюється, що російські війська після завершення навчань залишаться в Білорусі, здійснивши тим самим безкровну окупацію РБ за «кримським сценарієм». Після цього російське угруповання може як загрожувати Україні з півночі (хоч ліси й болота Полісся не надто сприяють веденню наступальних операцій), так і створювати загрозу для країн Балтії.

Остання обставина серйозно турбує представників НАТО, членами якого є Естонія, Латвія і Литва. В Альянсі вважають, що Росія хоче під виглядом навчань «Захід-2017» заздалегідь сконцентрувати в Білорусі важке озброєння, яке потім може бути використане для агресії проти країн Балтії.

В Альянсі доволі серйозно ставляться до цієї загрози, оскільки Росія має цілком певні територіальні інтереси в Балтійському регіоні. Вони полягають у тому, щоб пробити сухопутний коридор у Калінінградську область, яка зараз ізольована територією Литви і Польщі. А Білорусь, яка межує з Литвою, є дуже зручним плацдармом для такого кидка.

Нагадаємо, що американська дослідницька корпорація RAND на основі результатів серії військових ігор дійшла висновку, що Росія спроможна захопити столиці балтійських країн за 35-60 годин, а сили НАТО через свою слабкість у цьому регіоні не зможуть цьому завадити. Щоб виконати свої зобов'язання перед союзниками, Альянсу потім доведеться вплутуватися в кровопролитні бої зі ЗС РФ, які щонайменше не гарантують успіху. Альтернативою є згода на окупацію Росією Естонії, Латвії і Литви, але це підриває основи існування Північноатлантичного Альянсу.

Щоб запобігти такому розвиткові подій, НАТО 2017 року почав розгортання багатонаціональної бригади, яка дислокуватиметься в Польщі та країнах Балтії. Незважаючи на те, що бригада має у своєму розпорядженні важку бронетехніку й артилерію, - вона, як і раніше, не зможе відбити повномасштабний російський наступ, тож військові приготування Альянсу - радше політичний жест, адресований як Росії, так і власним союзникам – мовляв, НАТО нікого не залишить у біді.

Отже, «кримський сценарій» для Білорусі є дуже ймовірним, хоча і не обов'язковим варіантом розвитку подій. У разі його реалізації значно більше проблем може отримати НАТО, а Україна опиниться перед необхідністю ще більш ретельно контролювати свої північні кордони, зокрема, київський і чернігівський напрямки. У будь-якому разі, «тиха» окупація Білорусі стане ще одним інструментом, за допомогою якого Росія зможе шантажувати Україну і НАТО.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО