Як політики домагаються ухвалення медреформи: огляд обіцянок

Сьогодні Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект №6327 в частині державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів з поправками двох народних депутатів. «Слово і Діло» вирішило нагадати політикам про їхні обіцянки щодо медичної реформи.

Законопроект передбачає гарантовану повну оплату первинної медичної допомоги і часткову – спеціалізованої (вторинної) та високоспеціалізованої (третинної) допомоги.

Альтернативний документ №6327-1 за авторством екс-міністра охорони здоров'я, народного депутата Олега Мусія депутати відхилили, як і проект пов'язаних з медреформою змін до держбюджету №6329.

Ініціатором попередньо схваленого законопроекту, який є одним із ключових для запуску медичної реформи, став Кабінет міністрів України на чолі з прем'єром Володимиром Гройсманом.

У квітні глава уряду пообіцяв змінити систему охорони здоров'я в поточному році, і хоча до остаточного ухвалення закону все ще далеко, прем'єр рухається до виконання своєї обіцянки.

Також обіцянку підтримати медичну реформу давав віце-прем'єр-міністр Павло Розенко, який має намір завершити її до 2020 року, причому, за його прогнозами, поступовий перехід України до страхової медицини почнеться вже 2017 року.

На тлі підготовки медреформи в суспільстві виникло занепокоєння з приводу можливого скорочення кількості медичних установ. Очільник міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко відреагував на це обіцянкою, що жодна медична установа не буде закрита через реформування, а кількість госпітальних округів і лікарень (як і їхній профіль) визначатиме місцева влада.

Виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун також дала обіцянку з приводу можливого скорочення кількості лікарень через нестачу отриманих за страховками коштів – вона запевнила, що такі лікарні перепрофілюють у хоспіси, будинки літніх людей або інтернати для людей з особливими потребами.

Крім того, Супрун обіцяла, що після медреформи страховка покриватиме всі три ланки медичної допомоги: первинну, спеціалізовану і високоспеціалізовану. Потрібно сказати, що в попередньо схваленому законопроекті йдеться лише про часткову оплату спеціалізованих медпослуг.

Варто зазначити, що багато обіцянок щодо переходу до страхової медицини давали депутати з «Блоку Петра Порошенка», хоч і серед них є винятки – наприклад, Максим Курячий, який у своїй передвиборчій програмі обіцяв «домогтися скасування медичної реформи», але при цьому підтримав законопроект №6327.

Від голосування за законопроект утрималася інший член фракції БПП – Ольга Богомолець, яка обіцяла робити все можливе для введення в Україні страхової медицини. Нагадаємо, в січні 2017 року вона розкритикувала МОЗ за відсутність моделі розрахунку собівартості медпослуг.

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО