У Міжнародному суді ООН у Гаазі з початку тижня тривають публічні слухання в справі України проти Росії. За кілька днів, що минули, процес уже подарував світові кілька сенсацій. Наприклад, заяву російського представника про те, що бойовики Донбасу «знайшли» зброю, якою вони нині воюють проти ЗСУ, «в шахтах». Разом із тим, представник української делегації професор Гарольд Гонджа Коу заявив, що Росія ніколи не заперечувала те, що вона «постачає летальну зброю угрупованням для атаки проти цивільного населення на сході України». Загалом поки що Україна в боротьбі з РФ на міжнародній арені має більше здобутків, аніж втрат. На жаль, на інтенсивність обстрілів та мирний процес на Донбасі це не впливає, проте дарує надію на те, що рано чи пізно ті, хто розпалив та підтримує конфлікт, постануть перед судом.
Слухання за позовом тривають, тим часом «Слово і Діло» пропонує пригадати все, що з приводу міжнародних судових справ України обіцяли вітчизняні політики.
Наприклад, міністр юстиції Павло Петренко у грудні 2014 року запевнив, що позов, поданий Україною проти Росії до Міжнародного суду ООН у Гаазі, не буде єдиним, і слід очікувати також інших звернень. Його дещо випередила Юлія Тимошенко, яка в програмі своєї політсили на позачергових виборах до Верховної Ради того ж року пообіцяла змусити Росію компенсувати збитки від окупації Автономної Республіки Крим.
Довести причетність Росії до спонсорування тероризму на сході та півдні України в Міжнародному кримінальному суді (Гаазькому трибуналі) пообіцяв у січні 2015-го міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Потім схожу обіцянку в контексті розслідування катастрофи малайзійського Boeing 777 дав секретар Ради нацбезпеки та оборони Олександр Турчинов.
Виконану обіцянку щодо іншого аспекту російської агресії проти України – видобутку в її акваторії в Чорному морі газу – має в своєму активі міністр із питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш. Також впорався із зобов’язанням подати перший великий міжнародний судовий позов проти РФ до 19 вересня 2016 року й Клімкін.
Слід також відзначити голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, який пообіцяв від імені очолюваного ним органу самоврядування подати позов до Європейського суду з прав людини щодо заборони російською владою діяльності в Криму та на території РФ Меджлісу як «терористичної організації». Сказано це було наприкінці вересня минулого року, й поки що обіцянка перебуває в процесі виконання.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»