З 1 жовтня отримувачі житлових субсидій мають подати документи до Пенсійного фонду для збереження компенсацій на період опалювального сезону. У наданні субсидії можуть відмовити через завелику площу житла (понад 130 кв. м для квартири та 230 кв. м – для приватного), відсутність доходів, покупки на суму від 100 тисяч гривень та заборгованість. «Слово і діло» вирішило показати на інфографіці, скільки українців отримували житлові пільги та субсидії у 2024–2026 роках – і скільки коштів держава на них витрачає.
Житлова субсидія та пільга – це дві схожі, але різні форми соціальної допомоги. Субсидії призначаються домогосподарствам із невисокими доходами, для яких оплата комунальних послуг є завеликим тягарем.
Натомість пільга на оплату ЖКП призначається незалежно від фінансового стану, а за фактом належності до певної категорії населення – зокрема ветеранам, багатодітним родинам, постраждалим унаслідок аварії на ЧАЕС тощо.
Важливо: може надаватися лише один із двох видів компенсацій.
Скільки українців мали житлові субсидії та пільги у 2024–2026 роках
У 2024 році житлові субсидії на оплату електроенергії, опалення, водопостачання і водовідведення, а також придбання палива отримали 1,841 мільйона українців, натомість пільги одержали 1,521 мільйона осіб.
За 2025 рік обома видами допомоги скористалася менша кількість людей. Так, житлові субсидії отримали 1,384 мільйона українців, а пільги на оплату житлово-комунальних послуг і придбання палива – 1,169 мільйона.
Перше півріччя 2026 року демонструє злам статистики. З одного боку, кількість отримувачів житлових субсидій становить 636 тисяч осіб. З іншого – пільги на оплату ЖКП вже отримали 1,246 мільйона українців, що більше, ніж за весь 2025 рік.
Скільки коштів щороку йде на житлові пільги та субсидії
У 2024 році держава витратила на компенсації населенню понад 39 мільярдів гривень – зокрема 21,509 мільярда на житлові субсидії та 17,880 мільярда на пільги.
Натомість у 2025 році видатки на житлові субсидії зменшилися до 17,310 мільярда гривень, а на пільги – зросли до 18,373 мільярда. Таким чином, держава витратила на компенсації оплати ЖКП і придбання палива 35,683 мільярда гривень.
За першу половину 2026 року розмір видатків на обидва види компенсацій майже зрівнявся: 11,505 мільярда на житлові субсидії та 11,551 мільярда на пільги.
Крім того, можна простежити, як змінювалися середні видатки на одного одержувача: у 2024 році держава в середньому платила на рік по 11,7 тисячі гривень субсидії та 11,8 тисячі гривень пільги. У 2025 році середній «чек» виріс до 12,5 тисячі (отримувачі субсидії) та 15,7 тисячі гривень (пільговики).
Станом на перше півріччя 2026 року середні витрати на одного одержувача субсидії становлять рекордні 18,1 тисячі гривень, а на отримувача пільги – 9,3 тисячі гривень.
Нагадаємо, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький пообіцяв у програмі дій уряду забезпечити 350 тисяч домогосподарств підтримкою у розмірі 19,4 тисячі гривень на зимовий період. Дедлайн обіцянки – до кінця 2026 року.
Тим часом у межах цифровізації в Україні має з’явитися застосунок «Єдина платіжка». Його обіцяє впровадити Міністр енергетики Денис Шмигаль.
Зі свого боку Міністр з відновлення Микола Калашник гарантує удосконалити систему тарифоутворення та забезпечити стратегічний розвиток сфери житлово-комунального господарства до кінця 2027 року.
Влітку в містах України суттєво зросли тарифи на холодну воду. «Слово і діло» показувало на інфографіці, у яких містах ціни на водопостачання і водовідведення підвищили найбільше. Також ми порівнювали ціни на гарячу воду.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»