Понад 70% українців переважно спілкуються в побуті українською мовою. Водночас кожен третій із тих, хто перейшов на державну мову після початку повномасштабної війни, назвав страх помилок або акценту однією з перешкод.
Про це свідчать результати дослідження компанії Gradus, проведеного напередодні Дня української писемності та мови, який в Україні відзначають 27 жовтня.
Мова в чатах ОСББ: думки українців розділилисяВ Україні спостерігається виражений суспільний запит на українізацію у сусідських чатах під’їздів, будинків та вулиць. Більше третини мешканців повністю підтримують виключно українськомовний режим для всіх оголошень та обговорень.
За даними дослідження, 71% опитаних переважно спілкуються в побуті українською мовою. Серед них 58% використовують її з дитинства.
Ще 23% респондентів перейшли на українську після початку повномасштабного вторгнення росії. Водночас 10% зробили це в період із 2014 до 2021 року, а 4% – до 2014 року.
Дослідники також з'ясували, що 85% опитаних почуваються дуже або скоріше впевнено, коли говорять українською. Під час письмового спілкування цей показник становить 88%, причому 55% респондентів заявили, що почуваються дуже впевнено.
Що заважає переходу на українську
Серед респондентів, які перейшли на українську після початку повномасштабного вторгнення, найпоширенішими перешкодами стали російськомовне оточення та звичка спілкуватися російською. Про них повідомили 49% і 48% опитаних відповідно.
Крім того, 30% назвали страх припуститися помилки або говорити з акцентом. Ще 24% зазначили, що стикалися з критикою, зауваженнями чи насмішками з боку інших.
Серед інших перешкод респонденти відзначили вплив російськомовного контенту (20%) та брак практики й людей, з якими можна спілкуватися українською (17%).
Водночас 34% опитаних вважають, що перешкод для переходу на українську немає і все залежить від бажання людини.
Попри відмінності у повсякденних мовних звичках, більшість опитаних визнають значення державної мови для країни. Так, 87% респондентів погодилися з твердженням, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України.
Скільки українців планували писати Радіодиктант
За результатами дослідження, 32% опитаних планують долучитися до Радіодиктанту національної єдності.
З них 12% уже писали диктант раніше та хочуть повторити цей досвід, а 19% збираються взяти участь уперше. Через округлення показників їхня сума може не збігатися із загальним відсотком.
Дослідження Gradus проводили 23–24 жовтня 2026 року методом самостійного заповнення анкети в мобільному застосунку. У ньому взяли участь 1000 респондентів віком від 18 до 60 років, які проживають у містах із населенням понад 50 тисяч осіб. Вибірка не охоплює тимчасово окуповані території та райони активних бойових дій.
Нагадаємо, нещодавно в рамках соціологічного дослідження «Слово і діло» вдалося з'ясувати, що у шкільних чатах та під час спілкування на території закладів освіти батьки найчастіше використовують українську мову або поєднують її з російською чи суржиком. Виключно українськомовне спілкування батьків помічають 16% опитаних.
Також, як стало відомо за результатами опитування, у Києві, східних і південних областях лише 4–5% опитаних чують на шкільних перервах виключно українську мову. Натомість там переважають змішані мовні практики, а частка переважно або виключно російськомовного спілкування сягає 18–19%.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»