У ніч проти 27 жовтня 2026 року росія атакувала Україну балістичними ракетами та ударними безпілотниками. Основним напрямком удару був Київ. За даними Повітряних сил ЗСУ, під час атаки було перехоплено дві балістичні ракети. Спробуємо розібратися, як працює система ППО і чому важливо розрізняти протидію балістичним ракетам та ударним безпілотникам, для знищення яких застосовують різні засоби.
Українська система ППО постійно адаптується до нових повітряних загроз, які створює ворог. Для цього застосовують зенітні ракетні комплекси, мобільні вогневі групи, озброєні кулеметами та переносними зенітними ракетними комплексами, зенітну артилерію, авіацію та засоби радіоелектронної боротьби. Цей арсенал доповнюють дрони-перехоплювачі.
Протиповітряна оборона починається з виявлення ворожих засобів повітряного нападу — балістичних і крилатих ракет, а також ударних безпілотників, які спрямовуються по цілях на території України. Що раніше вдається виявити загрозу та визначити параметри руху цілі, то більше часу мають військові для організації перехоплення. Це також дає змогу завчасно попередити цивільне населення, щоб люди встигли пройти до укриттів.
Безпека без ілюзій: чому Україні потрібна власна архітектура стримування росіїБудапештський меморандум не зупинив росію, вступ до НАТО залишається невизначеним, а утримання 800-тисячної армії коштуватиме мільярди. На чому Україна може побудувати реальну систему стримування нової агресії?
Особливо важливо це у випадку з балістичними ракетами. Наприклад, для ударів по Києву росіяни використовують балістичні ракети, які запускають, зокрема, з Брянської області. На окремих ділянках траєкторії швидкість такої ракети може перевищувати 5 тисяч км/год. Тому від моменту пуску до досягнення цілі в Києві може минути лише кілька хвилин.
Завчасне попередження про пуски балістичних ракет українським військовим, серед іншого, забезпечують розвідувальні дані партнерів, які можуть отримувати інформацію про підготовку до пусків за допомогою супутникових систем. Якщо такі дані надходять із затримкою або недоступні, завчасно виявити загрозу складніше. Тоді значну роль відіграють власні радіолокаційні засоби та інші джерела інформації, однак часу на реагування може залишатися значно менше. Саме тому перебої або затримки в передаванні попереджень про балістичні загрози можуть призводити до пізнішого оголошення повітряної тривоги.
Після виявлення ціль необхідно перехопити та знищити. Щоб не допустити її досягнення Києва чи іншого міста, бажано здійснити перехоплення якомога далі від об'єкта, який вона атакує. Для цього система ППО має мати засоби, здатні діяти на різних відстанях, висотах і проти різних типів повітряних цілей.
Залежно від обстановки можуть застосовуватися винищувальна авіація з ракетами класу «повітря — повітря», здатними уражати певні типи крилатих ракет і безпілотників, а також зенітні ракетні комплекси великої дальності. Для перехоплення цілей, які не вдалося знищити на дальніх рубежах, можуть залучатися комплекси середньої дальності. На ближніх рубежах діють зенітні ракетні комплекси малої дальності, зенітна артилерія, дрони-перехоплювачі та мобільні вогневі групи, озброєні кулеметами й переносними зенітними ракетними комплексами.
Втім, це не означає, що всі засоби працюють виключно послідовно, один за одним. У сучасній системі ППО різні компоненти можуть діяти паралельно, а розподіл цілей між ними залежить від типу загрози, висоти й траєкторії польоту, доступних засобів ураження та конкретної бойової обстановки.
Увесь цей комплекс різнопрофільних засобів дає змогу українській ППО демонструвати високу ефективність. За окремими показниками, зокрема під час відбиття атак ударних безпілотників, частка нейтралізованих цілей може перевищувати 85%. Наприклад, протягом 26-27 жовтняукраїнські сили ППО нейтралізували понад 87% російських ударних і хибних безпілотників, які застосовувалися для атак.
Високі показники протидії безпілотникам не означають, що так само ефективно вдається перехоплювати всі інші типи повітряних цілей. Жодна система ППО не здатна гарантувати стовідсотковий захист, тому частина цілей може прориватися крізь оборону. Навіть порівняно невелика частка проривів під час масованих атак може призводити до тяжких наслідків для українських міст.
Умовно кажучи, для відбиття масованої атаки оборона має мати достатню кількість засобів виявлення, супроводження та ураження, щоб одночасно протидіяти багатьом цілям. В окремих випадках для підвищення ймовірності перехоплення однієї цілі можуть застосовувати кілька ракет-перехоплювачів. Тому ефективність української ППО могла б бути вищою за наявності більшої кількості радіолокаційних станцій, літаків-винищувачів, дронів-перехоплювачів, зенітних ракетних комплексів і ракет до них.
Однак цих засобів бракує. Росіяни це розуміють і продовжують нарощувати виробництво ракет та безпілотників, удосконалювати системи управління й засоби радіоелектронної боротьби, а також намагатися здешевити та масштабувати виробництво озброєнь. Одна з найбільших проблем для України — обмежені можливості перехоплення російських балістичних ракет.
Для протидії таким цілям Україна використовує американські системи Patriot, а також франко-італійські комплекси SAMP/T, які також мають можливості перехоплення певних балістичних цілей. Водночас можливості цих систем, їхня кількість і доступність ракет-перехоплювачів обмежені.
Гонка озброєнь у небі: як Україна протидіє новим російським дронамУ 2026 році росія збільшила використання реактивних «Шахедів», а Україна наростила застосування дронів-перехоплювачів і шукає нові способи посилення ППО.
Patriot – американська система протиповітряної та протиракетної оборони. США є одним із ключових виробників і постачальників її компонентів, зокрема ракет-перехоплювачів. Для ураження балістичних цілей застосовують, серед іншого, ракети PAC-3 MSE, які використовують принцип прямого кінетичного перехоплення: вони мають фізично влучити в ціль, щоб знищити її.
В окремих сценаріях для підвищення ймовірності знищення балістичної ракети можуть застосовувати два перехоплювачі. Візьмемо цей показник як середній. При цьому, 14 жовтня 2026 року окупанти випустили по Україні 39 балістичних ракет; 19 жовтня росія застосувала 16 балістичних ракет для ударів по Києву та області; 22 жовтня 2026 року — по Києву було випущено 21 балістичну ракету, а 27 жовтня - ще 16. Тобто загалом лише протягом жовтня росія застосувала проти українських міст понад 90 балістичних ракет. Тож лише у місяці, що минає для знищення цих ракет нам треба було мати понад 180 перехоплювачів.
Водночас у 2025 році компанія Lockheed Martin повідомляла про поставку 620 ракет PAC-3 MSE, а також про плани збільшити виробничу потужність до 2000 одиниць на рік упродовж наступних семи років. Це свідчить про масштаби попиту, але пояснює і причини дефіциту цих ракет для потреб України.
Саме цим, серед інших чинників, пояснюється складність протидії російським балістичним ударам.Тепер ми краще розуміємо, яку титанічну роботу цілодобово виконують захисники українського неба. А також – чому різні повітряні цілі потребують різних засобів протидії та чому деякі з них, зокрема балістичні ракети, так важко перехоплювати.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»