Щороку в перший тиждень жовтня світ стежить за Нобелівською премією. 5 жовтня цьогорічну премію в галузі медицини та фізіології отримали Карл Дайссерот, Петер Гегеманн та Георг Нагель за розвиток оптогенетики. Сьогодні, 6 жовтня, премію з фізики отримав Френсіс Гальзен за дослідження нейтрино на станції IceCube на Південному полюсі. Наступні у черзі – премії з хімії (7 жовтня) та літератури (8 жовтня), а 9 жовтня ми дізнаємося, хто цьогоріч забрав премію миру в Дональда Трампа. Нарешті, 12 жовтня вручать премію з економічних наук. З нагоди Нобелівського тижня «Слово і діло» зібрало на інфографіці ключові факти про найважливішу відзнаку у світі науки, літератури та досягнення миру.
Як з’явилася Нобелівська премія у сучасному вигляді
У 1895 році шведський підприємець і винахідник динаміту Альфред Нобель у своєму заповіті наказав створити фонд, прибутки з якого передаватимуться людям, що принесли найбільше користі людству в певній галузі. Так з’явилося п’ять рівних за розміром премій з фізики, хімії, медицини та фізіології, літератури та за досягнення у забезпеченні миру.
Через рік Нобель помер. Якийсь час його родичі намагалися оскаржити заповіт, оскільки він позбавив їх більшої частини свого спадку, проте зрештою шведський парламент затвердив його – так і з’явилися Нобелівський комітет та Фундація Нобеля. У 1901 році вручили перші Нобелівські премії.
У первісному списку не було нагороди з економіки – її додали аж у 1968 році з ініціативи та за сприяння Банку Швеції. Нова премія викликала багато дебатів – і у 1974 році Фундація Нобеля ухвалила рішення заборонити надалі додавати нові галузі. Тому дослідникам у сфері математики й машинного навчання можуть давати премії з фізики, а кліматологам – премії з миру, фізики або хімії.
Хто визначає переможців Нобелівської премії
Хоча Нобелівська премія сприймається як певна міжнародна відзнака успіху та внеску в обрану галузь, її переможців визначає доволі вузьке коло осіб з одного регіону – Скандинавії.
Лауреатів премій з фізики, хімії та економіки обирає Шведська королівська академія наук, з фізіології або медицини – Каролінський інститут у Швеції, з літератури – Шведська академія (куди входять найвагоміші шведські письменники й літературознавці), а з миру – комітет з п’яти осіб, обраних парламентом Норвегії.
Номінування на кожну з премій починається у вересні попереднього року та триває до 31 січня. З лютого по вересень нобелівські комітети аналізують заявки, відбирають кандидатів, спілкуються з експертами та звужують число номінантів.
Нарешті, лише у жовтні відбувається фінальне голосування – про яке повідомляють загалу протягом першого тижня місяця «по гарячих слідах». А 10 грудня лауреати отримують свої медалі, нагороди й дипломи в Стокгольмі та Осло.
Розмір премії відрізняється від року в рік – однак стабільно тішить своїх отримувачів. У 2026 році він становить 12 мільйонів шведських крон – близько 1,2 мільйона доларів США або ж понад 53 мільйони гривень.
Рекорди Нобелівської премії
Наймолодшою людиною, яка отримала Нобелівку, стала 17-річна Малала Юсуфзай. У 2014 році вона здобула Нобелівську премію миру за правозахисну діяльність у Пакистані, через яку на її життя було скоєно кілька замахів.
Натомість найстаршим лауреатом став Джон Гуденаф, якому на момент вручення премії з хімії у 2019 році виповнилося 97 років. Помер науковець у віці 100 років і неодноразово стверджував, що деяким вченим найкращі ідеї приходять уже на схилі літ.
Найбільше лауреатів має премія з фізіології або медицини – 232, та з фізики – 231. Це пояснюється тим, що саме в цих галузях дослідження найчастіше представляють двоє, а то й троє дослідників. Часом вони працюють спільно, часом – над різними проєктами.
Натомість найменше лауреатів мають премії з літератури – 122, та економіки – 99. Письменники практично завжди отримують премію наодинці: відомо лише 4 випадки, коли премію ділили на двох, і всі вони – до 1974 року. А ось премія з економіки з’явилася найпізніше – і вручали її лише 57 разів, переважно 2–3 людям за раз.
Хто претендує на Нобелівську премію миру-2026
Найвідомішим претендентом на Нобелівську премію миру цього року є, звісно ж, американський президент Дональд Трамп. Списки номінантів засекречені – їх відкривають лише через 50 років. Утім, низка організацій та урядів – зокрема Камбоджі, Ізраїлю та Пакистану – стверджують, що номінували Трампа на премію.
Зі слів секретаря Нобелівського комітету Норвегії, на 2026 рік вони отримали 287 кандидатур на отримання премії миру – 208 індивідуальних та 79 колективних. Станом на зараз Нобелівську премію миру вручали 106 разів – і її отримали 112 осіб і 31 організація. Зокрема, у 2022 році її отримав український Центр громадянських свобод.
Нагадаємо, український правозахисник Микола Кулеба вважається одним із претендентів на отримання Нобелівської премії миру. Також Associated Press називає імена прем’єр-міністра Канади Марка Карні, суданської мережі Emergency Response Rooms, Комітету захисту журналістів, Міжнародного суду ООН і двох МКС – Міжнародного кримінального суду та Міжнародної космічної станції.
Торік Нобелівську премію миру отримала венесуельська опозиціонерка Марія Коріна Мачадо, яка у січні 2026-го подарувала Трампу свою медаль після викрадення Ніколаса Мадуро.
Раніше «Слово і діло» показувало на інфографіці, лауреати з яких країн та за що отримали раніше Нобелівську премію миру – заповітну мрію Дональда Трампа.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»