Європейські уряди дедалі більше занепокоєні тим, що російський диктатор володимир путін може розглядати найближчі рік–два як потенційне «вікно можливостей» для тиску на Захід і ймовірного нападу на країни НАТО.
Про це пише Politico з посиланням на європейських посадовців, військових і дипломатів.
У зоні потенційної загрози: який військовий потенціал країн Nordic-Baltic 8На тлі попереджень від західних розвідок про можливі плани путіна напасти на Балтію або деякі країни Європи, ми пропонуємо подивитися, яким військовим потенціалом володіють нордики та балтійці (країни Nordic-Baltic 8).
За оцінками частини європейських політиків, Кремль може вважати сприятливим моментом період політичної невизначеності у США, поступове переозброєння Європи та триваючу війну проти України, яка виснажує російські ресурси, але водночас не знімає амбіцій Москви.
Один із євродепутатів, фінський політик Міка Аалтола, зазначив, що існує ризик того, що росія спробує використати слабкість трансатлантичних зв’язків і неповну готовність ЄС до самостійної оборони. За його словами, потенційна дія Москви не обов’язково означатиме повномасштабне вторгнення в країну НАТО, але може мати форму обмежених операцій або гібридних атак.
Серед можливих сценаріїв називають провокації без чіткої атрибуції – кібератаки, дронові інциденти, інциденти в Балтійському морі або операції в Арктиці. Мета таких дій, за оцінками експертів, може полягати у створенні невизначеності всередині Альянсу та перевірці, чи готові союзники застосувати статтю 5 про колективну оборону.
Колишній міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс вважає, що росія може також спробувати «горизонтальну ескалацію» – розширення конфлікту за межі України, але без прямого лобового зіткнення з НАТО.
Водночас частина військових і дипломатів Альянсу наголошує, що повномасштабна війна росії проти держав НАТО наразі виглядає малоймовірною через значне виснаження російської армії у війні проти України. За їхніми оцінками, Кремль радше шукатиме обмежені сценарії тиску, які не призведуть до прямої відповіді США.
Окрему роль у цих оцінках відіграє політична ситуація у Вашингтоні. Європейські чиновники побоюються, що внутрішня боротьба в США та можливе зменшення їхньої залученості до європейської безпеки можуть вплинути на розрахунки Кремля.
Водночас деякі країни ЄС та НАТО застерігають від надмірного нагнітання. На їхню думку, росія наразі зосереджена на війні проти України та не має достатніх ресурсів для відкриття нового великого фронту. Президент Естонії Алар Каріс, зокрема, заявив, що Москва «занадто зайнята в Україні», щоб починати війну проти Балтійських держав.
Попри це, навіть скептики визнають ризик помилкових розрахунків з боку Кремля. Як зазначають європейські оборонні чиновники, росія перебуває у довгостроковому протистоянні із Заходом, а тому може вдатися до дій, які не є повномасштабною війною, але здатні дестабілізувати ситуацію.
У підсумку в Європі немає єдиної оцінки ризику: частина політиків і військових вважає загрозу реальною і близькою в часі, інші – перебільшеною. Однак усі сторони погоджуються, що росія залишається довгостроковим викликом для безпеки Європи, а вікно ризиків у найближчі роки не можна ігнорувати.
Нагадаємо, нещодавно прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що російська федерація може атакувати одну з країн НАТО в короткостроковій перспективі. Мова йде вже про найближчі місяці, а не роки.
Також раніше ЗМІ писали про те, що десять країн Північної Європи домовилися спільно розробити плани евакуації цивільного населення на випадок масштабної кризи або військового конфлікту в регіоні.
Тим часом країни Балтії заявили, що повернення до економічних і політичних відносин із росією, які існували до повномасштабного вторгнення в Україну, є неможливим.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»