Президент США Дональд Трамп висловив незадоволення останньою пропозицією Ірану щодо відкриття Ормузької протоки і припинення війни.
Про це повідомляє The New York Times з посиланням на джерела, обізнані з обговореннями в Ситуаційній кімнаті Білого дому.
Перемога Шредінгера: чи можна вважати війну в Ірані успішною для СШАСША та Ізраїль довели свою перевагу над Іраном у військовому сенсі, проте перемогу не здобули.
Як відомо, іранська ініціатива передбачала припинення морської блокади з боку США та відновлення судноплавства через протоку, яка є ключовим маршрутом для світових поставок нафти. Водночас пропозиція фактично відкладала вирішення питання ядерної програми Тегерана, що викликало занепокоєння у Вашингтоні.
Іран наполягає, що будь-яка угода має включати зняття обмежень, які перешкоджають його нафтовому експорту. Крім того, за інформацією джерел, Тегеран хотів би зберегти можливість стягувати плату або запроваджувати певні умови для суден, які проходять через протоку. Історично США виступають проти будь-яких обмежень свободи навігації в міжнародних водах.
Трамп, який неодноразово заявляв, що Іран не повинен отримати ядерну зброю, розглядає відсутність чітких домовленостей щодо ядерної програми як ключовий недолік пропозиції. За словами американських посадовців, погодження на такі умови могло б виглядати як поступка без досягнення стратегічної мети – обмеження ядерних амбіцій Тегерана.
У Білому домі офіційно не розкривають деталей позиції президента, однак підкреслюють, що переговори тривають і США дотримуються визначених «червоних ліній». Речники адміністрації наголошують, що Вашингтон погодиться лише на угоду, яка відповідатиме інтересам національної безпеки та глобальної стабільності.
Обговорення пропозиції спричинило дискусії всередині адміністрації щодо того, хто має більші важелі впливу у конфлікті. Частина посадовців вважає, що продовження блокади ще на кілька місяців може завдати довгострокової шкоди енергетичному сектору Ірану, зокрема через ризик пошкодження нафтових свердловин у разі тривалого простою.
Водночас інші представники адміністрації сумніваються в ефективності такого підходу, зазначаючи, що позиція Тегерана лише жорсткішає, а вплив силових структур, зокрема Корпусу вартових ісламської революції, посилюється. За їхніми оцінками, іранські переговорники наразі не мають повноважень погоджуватися на суттєві поступки щодо ядерної програми.
Аналітики зазначають, що відтермінування ядерних переговорів могло б тимчасово знизити напругу на світових енергетичних і фінансових ринках. Водночас це означало б, що одна з ключових цілей тиску на Іран – змусити його піти на компроміс щодо ядерної програми – поки що не досягнута.
Нагадаємо, квітнева зустріч представників Вашингтона і Тегерана в Ісламабаді не принесла значущих результатів. Тоді влада Ірану зазначала, що передумовою для стійкого миру є регіональна деескалація та остаточне зняття Сполученими Штатами морської блокади.
Ці умови висунули після того, як Трамп відклав відновлення ударів по Ірану та продовжив перемир’я, яке мало завершитися 22 квітня. В іранському парламенті цей крок назвали «хитрощами», підкресливши, що самі вони про мир не просили.
Своєю чергою Дональд Трамп заявляв, що не обмежує себе жорсткими часовими рамками для завершення війни чи повернення за стіл переговорів, оскільки не має наміру поспішати з важливими рішеннями.
Також напередодні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що іранське керівництво демонстративно принижує США під час переговорів, змушуючи американських представників їздити на зустрічі без жодного результату. Також він розкритикував відсутність чіткої стратегії Вашингтона щодо завершення війни.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»