Фінансова децентралізація: громади яких областей віддають в бюджет більше, ніж отримують

Обʼєднані територіальні громади з низьким рівнем доходів (де ПДФО на одну особу суттєво нижчий за середній по країні) отримують базову дотацію для підтягування ресурсів, тоді як заможні громади-донори віддають частину надлишку у вигляді реверсної дотації. Цей механізм має назву горизонтального вирівнювання і є наслідком фінансової децентралізації. Таким чином деякі регіони є більш дотаційними, а деякі – «годують» інших, віддаючи заборговане з надлишком. Аналітики «Слово і діло» розібралися, які ОТГ є найбільш фінансово спроможними та хто цьогоріч має повернути державі більше, ніж отримав у вигляді дотацій.

Мета горизонтального вирівнювання – щоб усі громади могли надавати якісні публічні послуги, незалежно від того, наскільки багато заробляють місцеві жителі. Проте держава покриває лише 80% дефіциту до рівня 0,9, тож у багатьох громад залишається фінансовий «голод». З даних Мінфіну видно глибокий диспропорційний розрив між індустріально розвиненими центрами (Дніпро, Київ, Львів) та аграрними чи постраждалими від війни регіонами, які майже повністю залежать від базової дотації з державного бюджету.

Високоспроможні (донори)

Лише у чотирьох областях сума коштів, що вилучаються у заможних громад – реверсна дотація, – значно перевищує обсяг допомоги, яку отримують бідні громади. Серед економічних локомотивів:

• Дніпропетровська область – найбільший донор: 3,7 млрд грн реверсу проти 1 млрд грн бази.
• Київська область – 2,5 млрд грн реверсу проти 0,2 млрд грн бази (реверс у 11 разів перевищує базову дотацію).
• Львівська область – реверс (2,9 млрд грн) майже у 2,5 раза більший за допомогу (1,2 млрд грн).
• Полтавська область – реверс (1 млрд грн) у 3,5 раза більший за допомогу (0,3 млрд).

Те, що Київська та Дніпропетровська області демонструють аномально високий реверс є сигналом про високу залежність держбюджету від кількох промислово-фінансових вузлів.

Зазначимо, що область-донор – поняття, яке ми використовуємо для спрощення. Насправді Україна має конгломерат заможніших міст/громад (локомотивів), які перекривають дефіцит сусідніх депресивних територій у межах статистичного звіту.

Умовно стабільні (збалансовані)

Єдиною областю, де рівень самодостатності громад у середньому збалансований, тобто сума вилучень в громад-лідерів майже дорівнює сумі допомоги громадам-реципієнтам, є Вінницька область: ОТГ отримують цьогоріч 884 млн грн, а повертають до бюджету – 887 млн грн.

Низькоспроможні (реципієнти)

У більшості областей переважна частина громад потребує підтримки від держави, а власних «громад-донорів» дуже мало або вони відсутні. Якщо у Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей – помірно низька спроможність (базова дотація переважає реверсну у 1,5–3 рази), то у Чернівецької, Харківської, Закарпатської та Одеської областей спроможність є критично низькою, а реверсна дотація – мінімальна.

У Донецькій, Луганській та Херсонській областях реверс є нульовим. Зі зрозумілих причин, від громад цих областей центральний бюджет не отримує нічого.

Раніше ми аналізували, хто з союзників доклався до фінансування держбюджету України найбільше.

Також аналітики «Слово і діло» виявили, що за бюджетними статтями «громадський порядок і безпека» місцева влада Дніпра витратила у 37 разів більше за Харків. Тим часом Львів, Харків та Одеса стали лідерами серед інших міст України за обсягом видатків з місцевих бюджетів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.