Сьогодні минає рівно чотири роки від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Загалом же російсько-українська війна, що розпочалася 20 лютого 2014 року, за своєю тривалістю вже перевищила будь-яку з двох світових воєн ХХ століття. Які висновки ми можемо зробити вже зараз?
Повномасштабне вторгнення розпочалося вранці 24 лютого 2022 року. Відтоді минуло рівно чотири роки – 1462 дні. За цим показником Велика російсько-українська війна вже перевищила тривалість німецько-радянської війни 1941–1945 років, що тривала 1418 днів. Цю позначку було подолано 11 січня 2026 року.
11 квітня 2026 року за тривалістю буде перевершено ще один кривавий конфлікт ХХ століття – Першу світову війну, яка тривала 1508 днів.
Друга світова війна, що розпочалася 1 вересня 1939 року і завершилася 2 вересня 1945 року, тривала 2194 дні. Цю позначку Велика російсько-українська війна перетне 26 лютого 2028 року.
Водночас, якщо рахувати від 20 лютого 2014 року – з початку російського вторгнення у Крим, – то станом на 24 лютого 2026 року російська агресія проти України триває вже 4387 днів. Це вдвічі довше, ніж уся Друга світова війна.
Від півтора місяця до року: прогнози щодо тривалості війни у 2026 роціКоли завершиться війна в Україні. Закінчення війни прогнозують у лютому, у середині року чи наприкінці 2026-го. Детальніше – на інфографіці.
На жаль, немає жодних гарантій, що війна завершиться до 2028 року. Формальним завершенням війни є мирний договір, який визначає умови подальшого співіснування держав. Підписання такого документа найближчим часом виглядає малоймовірним. Максимум, на що можна розраховувати у середньостроковій перспективі, – це припинення активних бойових дій.
Подібна ситуація вже понад 70 років існує між Південною та Північною Кореєю: формально війна не завершена мирним договором, а лише перемир’ям. Чому саме такого сценарію можна очікувати й у випадку України та росії?
Повномасштабна війна, що почалася 24 лютого 2022 року, фактично стала каталізатором ширшого глобального протистояння, яке можна назвати Третьою світовою війною. Попри те, що безпосередньо воюють дві держави – росія та Україна, – до конфлікту вже залучені країни з трьох континентів: Євразії, Північної та Південної Америки.
Російську федерацію підтримують Іран, Китай і Північна Корея. Україну підтримує коаліція «Рамштайн», до якої входять понад 50 держав Європи та Північної Америки. Аргентина, яка також є учасницею цієї коаліції, представляє Південну Америку.
На сьогодні росія не демонструє жодних намірів скорочувати військове виробництво. Навіть якщо бойові дії в Україні припиняться завтра, російський оборонно-промисловий комплекс, що працює у режимі 24/7, неможливо буде швидко зупинити. У звіті до Мюнхенської безпекової конференції, яка відбулася нещодавно, зазначалося, що росія готується до можливого нападу на європейські країни. І саме український спротив наразі є головною перешкодою для таких планів.
У дусі «Шаленого Макса»: як росія окуповуватиме ЄвропуУ Європі визнають загрозу від росії та вважають, що лише український спротив стримує Москву.
Якщо бойові дії в Україні буде зупинено, для розігрітої війною росії напад на Європу може стати питанням часу. Водночас продовження війни може залишатися інструментом політичного, а можливо, й фізичного виживання володимира путіна, який не досяг своїх цілей в Україні й змушений буде шукати нових «перемог».
У такому сценарії бойові дії можуть охопити країни Балтії та Польщу й наблизитися до кордонів Німеччини. Це означатиме руйнування чинного світового порядку та міжнародних інституцій, сформованих після Другої світової війни. Водночас виникатимуть нові альянси, спрямовані на протидію російській агресії.
Коли і чим може завершитися потенційна Третя світова війна, передбачити неможливо. Проте саме її наслідки здатні визначити новий світовий порядок і умови глобального мирного договору, який так чи інакше покладе край і російсько-українській війні. Тому не виключено, що й у 2028 році повноцінного миру, подібного до того, який існував до 2014 року, ми можемо так і не побачити.
Російсько-українська війна вже здійснила революцію на полі бою. Масове застосування дронів за своїм впливом можна порівняти з появою вогнепальної зброї замість луків і арбалетів, нарізних рушниць замість мушкетів, автоматичної зброї замість однозарядних гвинтівок, танків замість кавалерії.
Війна починалася як конфлікт ХХ століття – з руху танкових колон, – а продовжується як війна дронів і штучного інтелекту. Її почали люди, але дедалі більше її ведуть роботи. І цілком можливо, що наступні війни вже не будуть війнами людей.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»