Без екзитполів та з можливим втручанням рф: що відомо про вибори у Молдові

У Молдові 28 вересня відбудуться парламентські вибори, результат яких може визначити курс країни на декілька років, а також змінити політику щодо України. Чинний проєвропейський лідер Молдови Майя Санду та її партія «Дія і солідарність» (PAS) залишається одним із лідерів на перегонах, однак бореться за перше місце з проросійським «Патріотичним виборчим блоком». Західна розвідка, американські ЗМІ та сама Санду вже заявили, що рф має план втручання у вибори та вже частково його застосовує, щоб здобути реванш після президентських виборів у Молдові. Ціль гібридних втручань – сформувати новий уряд Молдови зі ставлеників Кремля, що посилить потенційну загрозу розширення агресії рф. «Слово і діло» зібрало все, що відомо про парламентські вибори у Молдові, які визначать майбутнє молдавської євроінтеграції, послабивши або посиливши вплив рф.

Молдова є парламентською республікою, відповідно повнота влади належить парламенту і кабінету міністрів. Вже 28 вересня виборці мають обрати 101 депутата парламенту, які керуватимуть країною наступні чотири роки.

У листопаді 2024 року чинна президентка Молдови, прихильник зближення з Європою Майя Санду здобула перемогу у другому турі президентських виборів, обійшовши проросійськи налаштованого кандидата Олександра Стояногло. Тоді у ЄС заявили, що процес голосування на президентських виборах та на референдумі у Молдові пройшов в умовах «безпрецедентного втручання» росії.

Перемога Санду підкріпила прагнення щодо вступу Молдови до Європейського Союзу та стала знаковою на тлі зусиль Кремля зупинити зближення країни з Заходом. Під час референдуму щодо інтеграції Молдови до ЄС більшість (749,7 тис. виборців або 50,35%) підтримали європейський курс країни. Проти висловилися 739,2 тис. виборців (або 49,65%). Явка на референдумі склала 50,72%.

Наразі одноосібну більшість в парламенті має партія Санду «Дія та солідарність» (PAS) – 63 зі 101 депутата (лідер – Ігор Гросу). На майбутніх парламентських виборах політсила залишається одним із лідерів перегонів, орієнтуючись, перш за все, на проєвропейських громадян Молдови.

Другий фаворит недільних виборів – проросійський «Патріотичний виборчий блок» під керівництвом колишнього президента Ігоря Додона, відомого близькими відносинами з Кремлем. Нині партія має 26 зі 101 депутата в парламенті.

Згідно з опитуваннями CBS Research (період 12-22 вересня), підтримати PAS готові 28,6% виборців, тоді як партію Додона – 13,9%. Ще 5,1% готові віддати голоси за політсилу «Наша партія» (потенційний кандидат для майбутньої коаліції Санду, лідер партії – Ренато Усатий), також 4,2% підтримки було у Блока «Альтернатива».

За даними опитування iData (період 7-19 вересня) лідерство може перехопити головний суперник чинної влади: партію Додона готові підтримати 24,9% громадян Молдови, партію Санду – 24,7%. «Наша партія» набирає 5,4% голосів.

Однак варто зазначити, що частина респондентів відмовилися відповідати щодо свого фаворита на виборах у Молдові, а близько третина сказали, що «не визначилися». В цілому голосування може стати ще більш доленоснішим, а його результати – неочікуваними.

Санду обіцяла просувати Молдову до ЄС, незважаючи на потужну протидію росії. Ще у липні вона заявляла, що Кремль підтримує кілька політичних проєктів з метою провести до парламенту лояльних до Москви кандидатів. У липні у молдовській столиці Кишиневі відбувся перший спільний мітинг проросійських партій.

В середині вересня президента Молдови акцентувала, що росія розширила своє втручання у парламентські вибори, охопивши виборців, які проживають за кордоном. За її словами, вона побоюється повторення кампанії 2024 року, коли російські агенти нібито робили фейкові повідомлення про замінування молдовських виборчих дільниць за кордоном, зокрема в Німеччині.

Про втручання рф у парламентські вибори в Молдові також заявила британська розвідка, BBC у власному розслідуванні, а також агентство Bloomberg із посиланням на документи. За даними джерел, план безпосередньо затверджений Кремлем і спрямований на підрив шансів партії Санду (PAS) та її усунення від влади.

Тим часом Центральна виборча комісія Молдови ухвалила рішення, що у день парламентських виборів у Молдові, 28 вересня, не проводитимуть екзитполів на виході з виборчих дільниць. За даними ЗМІ, ЦВК «не довіряє» компаніям, які хотіли реалізувати проведення екзитполів.

У свою чергу в українському МЗС пообіцяли надати допомогу Молдові у випадку втручання росії у парламентські вибори.

Нагадаємо, «Слово і діло» аналізувало, як зросла кількість гібридних атак росії в Європі від початку вторгнення в Україну.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».