Обвинуваченому організатору справи ексголови Держспецзв'язку продовжили обов'язки

Читать на русском
фото: «Слово і діло»

Вищий антикорупційний суд продовжив до 1 листопада строк дії решти обов'язків, покладених на підприємця Романа Коваля. САП обвинувачує його в організації заволодіння понад 62 млн грн під час закупівлі Держспецзв'язку, де одним з підозрюваних є колишній голова служби Юрій Щиголь.

Таке рішення 1 вересня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Як відомо, антикорупційний суд узяв під варту організатора справи колишнього голови Держспецзв'язку Юрія Щиголя підприємця Романа Коваля. На нього поклали наступні обов'язки: прибувати на кожну вимогу; не відлучатися за межі України без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування зі свідками та здати на зберігання закордонні паспорти.

Пізніше йому повернули закордонні паспорти. Тож прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просив продовжити дію решти обов'язків.

«Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого (Коваля – ред.) – задовольнити. Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.07.2025, на два місяці. Строк дії обов'язків встановити до 1 листопада 2025 року», – йдеться в рішенні.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру голові Держспецзв'язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн. За версією слідства, у 2020 році власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв'язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення. Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу. З цими компаніями підпорядковане Держспецзв'язку держпідприємство уклало договори на постачання відповідного програмного забезпечення та послуг та перерахувало у 2021-2022 років кошти у сумі понад 285 млн грн.

Проте реальна вартість програмного забезпечення, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 млн грн, а різницею у понад 62 млн грн і заволоділи учасники злочину. Ці кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи.

Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: