Буде потужнішою, ніж Запорізька: що відомо про будівництво енергоблоків на Хмельницькій АЕС

Україна планує найближчими роками розширювати Хмельницьку атомну електростанцію: завершити будівництво енергоблоків №3 та №4, розпочате ще за радянських часів, а також з «нуля» збудувати блоки №5 та №6. У разі реалізації цього проєкту Хмельницька АЕС стане найбільшою та найпотужнішою в Європі, обійшовши окуповану Запорізьку АЕС. Проєкт має чимало противників: їхні основні аргументи полягають у тому, що будувати чотири енергоблоки – це довго і дорого, а Україні в нинішній ситуації потрібні рішення на ближчу перспективу. Крім того, на думку деяких експертів, збільшення потужності одного об'єкта суперечить стратегії децентралізації енергосистеми, щоб вона стала менш уразливою для російських атак. У Міненерго ж відповідають, що без атомної енергетики в Україні не буде світла. Що відомо про проєкт – на інфографіці «Слово і діло».

Хмельницька атомна електростанція є найновішою в Україні. Її перший енергоблок було введено в експлуатацію у 1987 році, другий – у 2005-му. Потужність станції зараз становить 2000 МВт.

Крім того, на станції за радянських часів розпочали будівництво ще двох енергоблоків. Третій почали зводити у вересні 1985 року, четвертий – у червні 1986-го.

Обидва блоки запроектовані на потужність 1000 МВт із реакторною установкою ВВЕР-1000. В 1990 році Верховна рада оголосила мораторій на будівництво нових АЕС і проєкт заморозили. Енергоблок №3 готовий на 75%, №4 – на 28%.

Мораторій було скасовано у 1993 році, і після цього в Україні задумалися про те, щоб добудувати енергоблоки. Зробити це збиралися за допомогою росії: у 2012 році Верховна рада ухвалила законопроєкт «Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електричної станції». Але після початку війни в 2014-му від послуг російської компанії Росатом було вирішено відмовитися, і в 2015 році Рада денонсувала угоду з росією про будівництво.

Від ідеї відновити будівництво не відмовилися. У 2018 році було схвалено техніко-економічне обґрунтування добудови енергоблоків №3 та №4, роботи оцінили у 72,4 млрд гривень. За кілька років сума зросла до 76,8 млрд гривень.

У квітні 2024-го уряд схвалив новий законопроєкт щодо будівництва енергоблоків №3 та №4. Остаточна вартість проєкту наразі невідома, фінансувати його планують за рахунок коштів Енергоатому та залучених кредитних коштів. За оцінкою Кабміну, будівництво двох енергоблоків дозволить збільшити виробництво електроенергії на 16 226 млн кВт*год/рік.

Законопроєкт також передбачає, що для спорудження блоків на основі реактора ВВЕР-1000 Енергоатом закупить у американської компанії Westinghouse ядерне паливо, технології, обладнання, спеціальні неядерні матеріали та пов'язані з ними послуги.

Але при будівництві також використовуватимуться і російські технології. Повідомлялося, що Україна закупить у Болгарії два ядерні реактори російського виробництва.

Ядерна енергетика: яку частку у виробництві електроенергії займає у країнах світуЯка потужність реакторів у країнах світу та яку частку у виробництві електроенергії займає ядерна енергетика – на інфографіці. 12 грудня 2022, 15:57

Міненерго прогнозує, що на добудову третього енергоблоку піде до трьох років, четвертого – до чотирьох.

У квітні 2024-го Енергоатом розпочав проєкт зі зведення енергоблоків №5 та №6 на Хмельницькій АЕС. Їх планують будувати за американською технологією АР1000 Westinghouse, яка поки що ні в Україні, ні в Європі не використовувалася.

Як пояснювали в Міненерго, технологія передбачає нові підходи до безпеки: якщо у разі знеструмлення реактор змушений перейти на резервне живлення й дизель-генератор також пошкоджений, АР1000 може функціонувати 72 години без ризику аварії. Ще одна особливість технології – можливість маневрування блоків.

При цьому фактична потужність блоків АР1000 становить 1100 МВт – це більше, ніж у діючих зараз в Україні.

Скільки часу піде на будівництво – невідомо. Для його фактичного початку потрібне ухвалення відповідного законодавства.

Нагадаємо, під час повномасштабної війни Хмельницька АЕС кілька разів зазнавала обстрілів з боку російських військ. Зокрема, 25 жовтня в результаті атаки дронів було пошкоджено два корпуси станції.

З інфографіки «Слово і діло» можна дізнатись, як Україна виробляла електроенергію до повномасштабної війни.