Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила під вартою колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, якого підозрюють в одержанні 722 млн грн неправомірної вигоди від олігарха Олега Бахматюка. Також йому залишили без змін заставу в розмірі 120 млн грн.
Таке рішення 25 січня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Антикорупційний суд продовжив арешт Насірова до 18 лютого. Альтернативою йому визначили 120 млн грн застави. Адвокат Насірова подав скаргу на це рішення.
«Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 21 грудня 2023 року про продовження строку тримання під вартою (Романа Насірова – ред.), обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України в межах кримінального провадження, залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення», – йдеться в рішенні.
Нагадаємо, САП скерувала до суду справу ексголови ДФС Романа Насірова про одержання понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також у цій справі про підозру повідомили в наданні цієї вигоди олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.
Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.
При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»