Вищий антикорупційний суд наклав арешт на два автомобілі, нежитлове приміщення та квартиру інвестиційного банкіра Павла Присяжнюка, якого НАБУ і САП підозрюють у справі колишнього голови Фонду державного майна Дмитра Сенниченка.
Таке рішення ще 28 березня ухвалив ВАКС та яке частково змінила 20 жовтня Апеляційна палата ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
28 березня антикорупційний суд наклав арешт на автомобіль BMW 750 LI 2015 року випуску, складське приміщення площею 4 кв. м. та квартиру площею 100,5 кв. м Присяжнюка. Також суд заарештував автомобіль дружини підозрюваного Крістіни Присяжнюк, а саме: Land Rover Range Rover Sport 2022 року випуску. Дружина підозрюваного просила скасувати арешт складського приміщення, квартири та свого автомобіля.
«Апеляційну скаргу задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді ВАКС від 28.03.2023 скасувати в частині накладення арешту на 1/2 автомобіля Land Rover Range Rover Sport 2022 року випуску та відмовити в цій частині у задоволенні клопотання про арешт майна. В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.03.2023 залишити без змін», – ідеться в рішенні.
Раніше Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук ексголову Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, інвестбанкіра Павла Присяжнюка та інших осіб.
Нагадаємо, НАБУ і САП заочно повідомили про підозру колишньому голові Фонду держмайна Дмитру Сенниченку у створенні та очолюванні злочинної організації.
За версією слідства, ексголова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко та інші особи здійснили два епізоди злочинної діяльності. Перший – щодо корупції на «Одеському припортовому заводі» (99,56% акцій належить державі). За даними слідства, на початку 2020 року голова ФДМУ домігся обрання «лояльних» членів наглядової ради «ОПЗ», які згодом погодили призначення учасника злочинної організації директором заводу. На схемі заводу за період з травня по грудень 2020 року АТ «ОПЗ» втратило понад 390 млн грн.
Другий епізод стосувався ОГХК. НАБУ і САП встановили, що у жовтні 2020 року організатор ЗО домігся призначення «лояльного» в.о. директора АТ «ОГХК». Той, зі свого боку, на виконання вказівок «зверху» впродовж 2020-2021 років від імені держпідприємства умисно уклав чотири контракти про продаж титановмісної сировини (ільменітового концентрату) із підконтрольною раднику голови ФДМУ чеською компанією за заниженими цінами. Цей товар потім перепродали за ринковими цінами. Як встановило слідство, ільменітовий концентрат поставили підприємствам рф та на територію тимчасово окупованого Криму. Це призвело до заподіяння державі збитків у понад 118 млн грн.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»