Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження про майже 19 млрд грн збитків від провадження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, формули «Роттердам+» за 2016-2017 роки.
Таке рішення 9 жовтня ухвалила колегія суддів ВАКС у складі суддів Інни Білоус, Олексія Кравчука і Віктора Ногачевського, повідомляє «Слово і діло».
«Клопотання адвокатів-захисників обвинувачених про закриття кримінального провадження – задовольнити. Кримінальне провадження за обвинуваченням Дмитра Вовка, Володимира Євдокімова, Івана Гелюха, Бориса Лісового і Тараса Ревенка і Володимира Бутовського закрити на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, тобто у зв'язку закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру», – оголосила головуюча суддя Білоус.
Білоус оголосила, що рішення ухвалене з окремою думкою судді.
У САП заявили, що прокурор не погоджується з таким рішення суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.
Раніше ВАКС наклав арешт на майно обвинувачених у цій справі. Втім рішенням про закриття провадження арешт скасували.
Нагадаємо, САП скерувала до суду перший епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»