ВАКС вчергове продовжив арешт екснардепа Скуратовського

Вищий антикорупційний суд продовжив до 9 жовтня строк тримання під вартою колишнього народного депутата Сергія Скуратовського, якого НАБУ і САП підозрюють в організації протиправного заволодіння правом вимоги банківської установи на 128 млн грн.

Про це повідомляє прес-служба САП.

«4 серпня 2023 року за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, слідчий суддя ВАКС ще на два місяці продовжив дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 16 млн грн застави голові комітету Верховної ради VIII скликання, підозрюваному у протиправному заволодінні у складі організованої групи правом вимоги банківської установи на 128 млн грн», – інформує прокуратура.

Як відомо, антикорупційний суд продовжив до 10 серпня арешт екснардепа Скуратовського.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу та іншим особам у завданні понад 112 млн грн фінансовій установі. За інформацією «Слово і діло», йдеться про колишнього депутата Сергія Скуратовського.

За версією слідства, у 2019 році Скуратовський, будучи фактичним власником низки юридичних осіб, здійснював забудову земельної ділянки на околиці Києва. Будівництво проводилося за кредитні кошти під заставу збудованого в майбутньому багатоквартирного житлового комплексу, земельних ділянок та низки особистих порук (в тому числі і самого народного обранця).

З метою уникнення іпотечних зобов'язань та отримання можливості продати збудовану житлову нерухомість народний депутат із залученням начальника відділення Головного слідчого управління СБУ (на теперішній час особа обіймає керівну посаду в Центральному апараті ДБР), керівника підрозділу АРМА, керівництва державного підприємства «Сетам», а також оцінювачів організував протиправне відчуження права вимоги банківської установи через відповідне Нацагентство та держпідприємство.

Особи використовували підроблені офіційні документи, надавали та отримували неправомірну вигоду. Завдяки чому врешті домоглися викупу вказаної нерухомості за заниженою вартістю на підконтрольну юридичну особу.

Висновками експертиз підтверджено, що реалізація цієї злочинної схеми заподіяла банківській установі шкоди понад 112 млн грн – саме така сума складає різницю між реальною вартістю та тою, яку сплатили зловмисники.