ВАКС вчергове продовжив арешт ексголови ДФС Насірова

Читать на русском
Антикорупційний суд підтримав прохання прокурора САП про продовження строку тримання в слідчому ізоляторі обвинуваченого.

Вищий антикорупційний суд продовжив до 23 вересня строк тримання під вартою колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова. Альтернатива понад 261 млн грн.

Таке рішення 26 липня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

«Клопотання прокурора САП про продовження строку тримання під вартою – задовольнити. Продовжити на 60 днів тобто до 23 вересня 2023 року строк тримання під вартою обвинуваченого Романа Насірова», – йдеться в рішенні.

Альтернативою йому визначили 261 582 641 грн застави.

Раніше Апеляційна палата ВАКС залишила Насірова під вартою з альтернативою 261 млн грн застави.

Нагадаємо, САП скерувала до суду справу ексголови ДФС Романа Насірова про одержання понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також у цій справі про підозру повідомили в наданні цієї вигоди олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: