Апеляційна палата залишила Насірова під вартою

Читать на русском
Апеляційна інстанція не змінила запобіжний захід колишньому головному фіскалу, якого заарештували у межах хабарної справи.
фото: telegraf.com.ua

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила під вартою колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова з альтернативою 261 млн грн застави.

Таке рішення 28 червня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

«Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 01 червня 2023 року про продовження строку тримання під вартою (Романа Насірова – ред.), обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, в межах кримінального провадження №52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення», – йдеться в рішенні.

Нагадаємо, САП скерувала до суду справу ексголови ДФС Романа Насірова про одержання понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також у цій справі про підозру повідомили в наданні цієї вигоди олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: