Борг українців за житлово-комунальні послуги у 2022 році становив 40,5 млрд гривень.
Про це у відповідь на запит «Слово і діло» повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури.
У міністерстві наголосили, що дані є репрезентативною вибіркою та не відображають загальний обсяг заборгованості по Україні.
Який відсоток доходів сім’ї витрачають на комуналкуЯкий відсоток з доходів сім’ї витрачають на комунальні послуги, дивіться на інфографіці «Слово і діло».
Проблема в тому, що до повномасштабної війни міністерство використовувало дані щодо боргів від Держстату, але після введення воєнного стану інформація перестала публікуватися.
Тепер міністерство самостійно моніторить заборгованість населення за комуналку, але у перші місяці війни це було складно, тому інформація має «фрагментарний характер».
«Крім того, враховуючи, що послуга з управління багатоквартирним будинком не є регульованою, моніторинг цін та заборгованості населення здійснюється за окремими (найбільшими) суб'єктами господарювання, тому надана інформація є репрезентативною вибіркою та не відображає загальний обсяг заборгованості по Україні», – пояснили у міністерстві.
Таким чином, на 1 січня 2023 року борг за наявними даними становить 40 млрд 453,3 млн гривень – без урахування тимчасово окупованих територій Криму, Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей. Тобто фактична сума заборгованості набагато вища.
Сума заборгованості включає:
- 28 351 163,4 гривень боргу за постачання тепла та гарячої води;
- 7 085 911,1 гривень – за централізоване водопостачання та водовідведення;
- 1 376 596,9 гривень – за поводження з відходами;
- 3 639 635,1 гривень – за управління багатоквартирним будинком.
Нагадаємо, Верховна рада на період дії воєнного стану заборонила примусове стягнення заборгованості житлово-комунальних послуг.
З інфографіки «Слово і діло» можна дізнатись, як змінювалася заборгованість українців за комуналку до великої війни.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»