Верховна Рада відправила у відставку міністра освіти України Сергія Шкарлета. Його замінять на директора Малої академії наук Оксена Лісового. Паралельно повноваження віцепрем'єр-міністра цифровізації Михайла Федорова будуть розширені та охоплять також контроль над сферою освіти. З чим пов'язані такі зміни та навіщо вирішили залучити «цифрового» віцепрем'єр – розбираємося з експертами.
Відставка Шкарлета та Оксен Лісовий
20 березня Рада на засіданні підтримала звільнення Шкарлета – за це було віддано 295 голосів (189 – від «Слуг народу»). А ввечері 20 березня Кабінет Міністрів України офіційно відправив у Раду подання про призначення нового міністра освіти.
«Закінчився мій термін перебування на посаді міністра освіти та науки України. Але, незалежно від займаної посади, продовжую працювати у сфері освіти та науки України», – прокоментував сам Шкарлет. Він очолював міністерство без одного дня тисячу днів, з них майже півроку – у статусі в.о. міністра.
Новим міністром освіти стане Оксен Лісовий – голосів за його призначення напевно буде з лишком. Син репресованого за радянських часів дисидента, філософа і правозахисника Василя Лісового і педагога Віри Лісової, до війни він очолював МАН України, а з початком російського вторгнення пішов добровольцем до лав ЗСУ, виконуючи разом з цим обов'язки голови Академії. Понад рік Лісовий воює з російськими терористами в лавах 95-ї бригади десантно-штурмових військ ЗСУ.
«Заслухали його на фракції, дуже прогресивний кандидат, чітко відчуває сучасні виклики в освіті, знає, що необхідно робити... У владу приходять перші кандидати з фронту і це дуже правильна тенденція» – прокоментував кандидатуру нового міністра голова фракції СН у парламенті Давид Арахамія.
Паралельно з призначенням нового міністра буде перепризначений глава Мінцифри Федоров. Його повноваження значно розширюються, а нова посада звучить, як «віцепрем'єр-міністр з питань інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації». Фактично, це означає, що Федоров стане куратором МОН в уряді.
Претензії до МОН
До керівництва Міністерства освіти з моменту його призначення було чимало запитань у громадськості. У воєнний час з'явилися нові претензії. Найголовніша з них – це нездатність МОН оперативно і повною мірою реагувати на виклики, які перед українським суспільством поставила війна.
Експерт напрямку «Освіта» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Микола Скиба у коментарі «Слово і діло» розповів, що Шкарлета, до всього іншого, звинувачували в авторитарному стилі управління.
«Перш за все, в освіті не місце тим, за ким тягнеться шлейф недобросовісності – доведеної академічної недобросовісності. Це як санітарний мінімум» - зазначив він.
Ще однією причиною для зміни глави МОН експерт назвав втрату міністерством лідерської ролі саме на тому етапі, коли тільки почала набирати обертів одна з найбільш успішних реформ. Після чотирьох років, коли МОН діяло активно і «набирало висоту», почався застій, Міністерство фактично «пропало з радарів» суспільного життя, впав рівень комунікації.
«Третє – це втрата кадрового потенціалу. Тільки з Міністерства пішло десятка два людей, висококваліфікованих, в навчання яких активно інвестували міжнародні донори. Це були досить професійні люди, які не могли працювати в такій системі, їх відхід сильно вдарив по дієздатності міністерства» – пояснив Скиба.
Окрім того, експерт особливо підкреслив провал міністерства в комунікації з мільйонами українців, яким довелося покинути країну через війну.
Через вторгнення росіян Україна не дорахувалася мільйонів учнів і десятків тисяч педагогів. Діти або поїхали за кордон, або не можуть повноцінно вчитися, оскільки знаходяться в прифронтових містах або за лінією фронту на окупованих територіях; що до вчителів, там три варіанти – або педагог за кордоном, або на окупованій території, або в лавах Збройних сил України. Основним методом навчання став онлайн, але навіть при цьому «навчальні втрати» держави колосальні, якість навчання критично впала, діти недоотримують знання. Міністерство, на думку експерта, не зробило нічого, щоб надати істотну допомогу людям, які стикаються зі сферою освіти.
«Фактично, бачимо усунення Міністерства від допомоги цим людям. Можливо, цим людям потрібно методичний супровід, можливо – адвокація, щоб уникнути подвоєного навантаження, особливо тим, хто повинен йти в європейські школи, адаптуватися, соціалізуватися та одночасно хоче залишитися на зв'язку з країною і повернутися після війни» – пояснив він.
Таким чином, на думку Скиби, в перший рік війни Міністерство виявилося не здатне впоратися з викликами, які поставило перед МОН воєнний час.
«Лісовий – інструктор з військової підготовки. Це людина, яка освоїла бойову підготовку самостійно, навчала цьому бойових офіцерів. Це людина, яка показує, чому ти можеш навчитися, якщо ти хочеш вчитися і вмієш вчитися, якщо ти людина з почуттям власної гідності» – зазначив він.
При цьому, підкреслив експерт, поки що рано точно говорити про якісь зміни в Міністерстві, оскільки немає програми та немає команди, новий глава міністерства ще не озвучив жодних своїх планів. Можна тільки говорити про те, що є певний фронт робіт і що необхідні зміни будуть. Тим більше, що з'явився профільний віцепрем'єр з міністерства, яке має куди більший кредит суспільної довіри, ніж МОН.
«Що зміниться? Сподіваюся, в першу чергу зміниться коло людей. У міністерство знову підтягнуться люди та організації, які дистанціювалися від нього, як від чогось токсичного. Ясно, що буде набагато більше цифровізації – тому, що з'явився профільний віцепрем'єр. Зрозуміло, що це вимушений крок, але з іншого боку – чому і ні, якщо у нас є міністерство, яке має більше довіри, більш активно комунікує, працює в стилі стартапів. Ця культура стартапів, схоже, зараз більш відповідає навколишньому середовищу, потрібно не висікати в камені залізобетонні істини, а підходити більш гнучко... Сподіваємося також, що з'явиться більше політичної волі. Точно можна сказати, що необхідно прискорювати трансформацію базової школи, потрібно дуже активно напрацьовувати концепцію старшої профільної школи, потрібно мати такі концепції, як для нової української школи, і для Нового українського університету. Багато роботи у сфері науки, тут теж стоїть питання дієвості академічних інститутів і питання спрямування обмежених ресурсів. І, звичайно, комунікація з українцями, які виїхали за кордон, їх всебічна освітня підтримка» – пояснив Скиба.
А ось політтехнолог Олексій Голобуцький вважає, що кадрові перестановки в МОН були зроблені насамперед на догоду громадській думці.
«Громадськість задоволена, призначили хорошу людину – це хороша, дійсно хороша людина. Все заспокоїлося, тепер будуть два-три місяці, так би мовити, «пережовувати» цю тему, як добре, що Шкарлет вже не міністр» – припустив він.
При цьому Голобуцький не впевнений, що в освітній сфері зі зміною міністра відбудуться якісь глобальні зміни – зокрема, в реформуванні середньої освіти, на чому робив акцент уряд, змінюючи главу МОН.
«У мене є багато знайомих, які працюють у сфері освіти. У нас завжди як – два кроки вперед і дуже добре, якщо тільки один крок назад. Часто два кроки назад, а буває, що і три кроки назад. Ось так у нас реформи ці й відбуваються. З точки зору психологічного комфорту, що таке міністерство не очолює людина, відома, як «плагіатор» – так, це потужне позитивне явище» – зазначив він.
Втім, додав він, зміна глави МОН – це безумовно не найважливіше, що має хвилювати зараз українське суспільство, оскільки в країні йде війна і якщо ми її програємо, буде абсолютно не важливо, хто в цей момент був міністром освіти. До того ж якщо Україна хоче вступити в ЄС після того, як війна з росією закінчиться, то країну потрібно міняти зсередини повністю, а не обмежуватися зміною дійових осіб в деяких міністерствах.
Антон Корж, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»