З перших днів війни Міністерство освіти і науки рекомендувало закладам освіти запровадити двотижневі канікули. З 14 березня у частині областей України навчання було відновлено – здебільшого у дистанційній формі. Також цьогоріч замість ЗНО випускники складатимуть мультипредметний тест, а учнів початкової та базової шкіл звільнили від ДПА. «Слово і діло» разом з аналітикинею та менеджеркою Cedos з’ясовувало, як організоване навчання для внутрішніх переселенців та які побоювання виникають щодо мультитесту.
Освітній процес під час війни та навчання для студентів-переселенців
З початку війни заклади вищої освіти пішли на канікули, а вже за два тижні у деяких регіонах навчання почало відновлюватись. Як жартують у соцмережах, тепер в Україні не може статися нічого, щоб могло б зупинити навчальний процес.
Міністерство освіти і науки також рекомендувало ЗВО встановити особливі умови навчання (індивідуальні графіки, академічні відпустки) для студентів, які перебувають у лавах Збройних сил України або територіальної оборони.
За словами аналітикині та менеджерки Cedos Юлії Назаренко, українські університети, які розташовані у безпечніших регіонах (Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Дніпропетровській областях), оголосили про прийняття на навчання студентів, які є внутрішньо переміщеними особами.
«Таке навчання доступне лише в рамках можливостей академічної мобільності, тобто студенти мають змогу долучатися до прослуховування предметів за їхніми спеціальностями, а після закінчення навчання отримають документ, який засвідчуватиме проходження курсів», – пояснила експертка.
Однак повноцінно перевестися зі свого університету, якщо у ньому не відбувається навчання, до іншого студенти фактично не можуть. «Існує потреба у довготривалішій стратегії інтеграції та процедурі переведення студентів, чиї університети не зможуть відновити навчання найближчим часом», – вважає Назаренко.
У чому особливість проведення мультипредметного тесту
У перший місяць війни Верховна рада скасувала проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2022 році. Замість нього випускники мають складати Національний мультипредметний тест.
Цей єдиний тест, який складається з трьох предметів – українська мова, математика та історія України (ХХ-ХХІ століття). Кожен предмет містить по 20 тестових завдань, відведений час на виконання – дві години.
Як зазначили у Міністерстві освіти і науки, українська мова та математика – обов'язкові предмети ДПА з високою прогностичною валідністю, а історія України – принципово важлива під час війни.
Національний мультипредметний тест відбуватиметься в три сесії:
- основна: 18 липня – 10 серпня;
- додаткова: 16 – 20 серпня;
- спеціальна: 12 – 16 вересня.
Більшість учасників тестування, які з 1 лютого до 19 квітня зареєструвалися для участі у ЗНО, братимуть участь у основній сесії. Ті, хто не зможе – у додатковій чи спеціальній. Для цього потрібно подати заявку: 1-10 серпня – для участі у додатковій сесії, 1-7 вересня – у спеціальній.
До 12 липня у зареєстрованих учасників з'явиться можливість завантажити зі своїх інформаційних сторінок запрошення-перепустки, де буде вказано дату, час та місце проведення НМТ.
За інформацією МОН, тестування проходитиме у 20 областях України та м. Києві. Наразі неможливо провести мультипредметний тест у Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській областях та АР Крим.
Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет зазначив, що державні реєстри на тимчасово окупованих територіях України заблоковані – з метою заходів безпеки, тому там скласти НМТ неможливо.
Учасники, які не зможуть дістатися до місць проведення основної сесії мультипредметного тесту, зможуть подати заявки для участі в додатковій або спеціальній сесіях тестування.
Також у МОН повідомляли про те, що розглядається можливість додаткових умов для вступу абітурієнтів з тимчасово окупованих територій.
Крім цього, Сергій Шкарлет підписав наказ, який затверджує перелік закордонних пунктів для проведення мультипредметного тесту.
Так, провести тестування заплановано в таких країнах: Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чехія і Швеція.
Мультипредметний тест: переваги та недоліки
Таке вимушене нововведення від МОН викликало неоднозначну реакцію, адже, з одного боку, для учнів скоротили кількість завдань, але, водночас, час на їхнє виконання викликав занепокоєння. Зрештою, його збільшили з 90 хвилин до 120.
Юлія Назаренко виділила кілька основних переваг та недоліків, пов’язаних з проведенням мультипредметного тесту. Насамперед, основний плюс такого тесту – скорочення часу перебування абітурієнтів у пунктах тестування.
За словами Назаренко, це є перевагою з точки зору безпеки під час війни.
«Вони (абітурієнти, – Ред.) мають лише один раз прибути у відповідне місце для складання тесту та перебувати там 120 хвилин, на відміну від класичного ЗНО, яке передбачало 3−4 відвідування різних місць», – пояснила вона.
Також, за її словами, проведення тестування у комп’ютерному форматі дає можливість скоротити час та вартість перевірки завдань, тому може зекономити деякі ресурси.
«У зв’язку з тим, що тест проводитиметься за допомогою комп’ютерної системи, це виключає потребу сканувати роботи або перевіряти відкриті питання. Також це може полегшити логістику у вигляді друку і перевезення друкованих завдань, а також зменшити ризик того, що вони будуть втрачені», – розповіла Назаренко.
Водночас, мультипредметний тест має чимало і підводних каменів, пов’язаних з часом підготовки, заміною предметів та зменшенням запитань.
Почалася реєстрація для участі в основній сесії мультипредметного тестуЗ 20 травня до 7 червня можна зареєструватись для участі в основній сесії мультипредметного тесту.
«Національний мультипредметний тест має обмежену кількість предметів. Абітурієнти, які готувалися до іноземних мов, а також біології, хімії або фізики можуть не мати можливості якісно підготуватися до історії України всього за кілька місяців. Це призведе до того, що їхні результати з третього предмета будуть гіршими. Окрім цього, біологія, хімія та фізика є важливими предметами з точки оцінки знань для вступу на низку спеціальностей», – пояснює Назаренко.
Ще один мінус – невелика кількість питань із «закритими відповідями».
«Передбачено лише 20 завдань «закритої» форми для кожного предмету, що збільшує ризики негативного впливу вгадування або списування: через відносно невелику кількість питань вага кожної відповіді під час оцінювання збільшується. З іншого боку, у випадку коли один іспит відбувається замість трьох, кількість питань неможливо не обмежити», – пояснює експертка.
Наступне нововведення для абітурієнтів – написання мотиваційного листа для вступу в університет. Мотиваційний лист МОН пропонує використовуватися для рейтингування контрактників та бюджетників з однаковими балами.
«Використання лише мотиваційного листа може поглибити нерівний доступ до освіти та має корупційні ризики. Наразі немає прозорих механізмів оцінки мотиваційних листів в університетах, які давали б можливість зменшити негативний вплив суб'єктивності оцінювання», – розповіла Назаренко.
За її словами, оскільки контрактники не проходитимуть тесту на оцінку знань, ті з них, чиї знання не відповідатимуть достатньому рівню для здобуття вищої освіти, можуть мати проблеми з навчанням.
Аналітикиня Cedos вважає, що така ситуація може бути ризиком для збільшення випадків вимагання хабарів у таких студентів.
Нагадаємо, на мультипредметний тест для вступу до вищих навчальних закладів цьогоріч зареєструвалося вже близько 340 тисяч охочих.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»