Стратегія гарантування держбезпеки: що передбачає документ та яких результатів очікувати

Читать на русском
Богдан Бондаренкоексперт з конституційного права

Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо стратегії гарантування державної безпеки. Юрист, експерт з конституційного права Богдан Бондаренко у розмові зі «Слово і діло» пояснив, яка головна мета документа та з чим можуть виникнути проблеми.

Указ про затвердження стратегії глава держави підписав у День єднання – 16 лютого. Документ визначає реальні та потенційні загрози держбезпеці України, завдання державної політики у сфері державної безпеки та є основою для їхньої реалізації.

Реалізація положень стратегії запланована до 2025 року. Згідно з документом, це дозволить підвищити ефективність системи гарантування держбезпеки, захист конституційного ладу та територіальної цілісності, створити ефективну систему гарантування безпеки держтаємниці та службової інформації.

За словами експерта з конституційного права Богдана Бондаренка, у стратегії названо те, що, на думку авторів, відбувається з національної безпекою та які є проблеми.

«Стратегія полягає в тому, що визначаються держави, організації, групи осіб, фізичні особи, транснаціональні компанії тощо, які можуть робити певні дії (ці напрямки теж описані), що можуть деструктивно впливати на національну безпеку», – зазначив експерт.

За його словами, стратегія визначає реальні та потенційні загрози держбезпеці України.

«На виконання стратегії передбачено кілька років. Також передбачені відповідні плани, які потрібно реалізувати. Наприклад, протягом шести місяців Служба безпеки України має розробити план заходів, який затвердить Кабмін, і який має визначити певні завдання, виконавців тощо. Також передбачається, що моніторинг цієї стратегії з однієї сторони здійснюватиме СБУ разом з Кабміном, але загальне координування доручається секретарю Ради національної безпеки та оборони», – пояснив юрист.

Бондаренко розповів, що далі протягом шести місяців мають розроблятися відповідні законопроєкти, ухвалюватися рішення Кабміну тощо, які мають на меті допомогти реалізувати стратегію.

Як сказано в документі, реалізація його положень дасть змогу сформувати цілісний безпековий сектор держави, підвищити ефективність функціонування загальнодержавної системи забезпечення, удосконалити правові та організаційні засади, посилити захищеність законних прав і свобод людини.

«У кожному з визначених напрямків щодо загрози безпекового середовища мають збиратися конкретні люди, які будуть удосконалювати ті чи інші питання, зокрема, із законодавством», – зауважив експерт.

Він наголосив, коли стане зрозуміло, що конкретно СБУ та Кабінет міністрів робитимуть на виконання цієї стратегії, що вони напрацьовуватимуть і кого залучатимуть, можна буде предметніше оцінити, наскільки це все буде ефективним.

Водночас експерт також виділив проблему, з якою, на його думку, можна зіштовхнутися.

«З одного боку кажуть, що реалізація стратегії дозволить сформувати цілісний безпековий сектор держави, а з іншого – що вона може посилити захищеність законних прав і свобод людини. Але у нас часто свободи та інтереси людини можуть суперечити державній безпеці», – додав Бондаренко.

Нагадаємо, також Зеленський розширив санкції проти журналіста Гужви та блогера Шарія. Тепер обмеження поширюються не лише на основні домени сайтів «Шарий.Нет» та «Страна.UA», а й інші ресурси з ідентичним змістом.

Раніше РНБО запровадила санкції проти телеканалу НАШ.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: