Очевидне та ймовірне: що заважає Путіну напасти на Україну прямо зараз

США попередили європейських партнерів, що, можливо, Росія планує вторгнення в Україну. Про це пише Bloomberg із посиланням на свої джерела. Ці джерела, втім, стверджують, що російський наступ нині малоймовірний. Заперечує таку можливість офіційна російська сторона. Водночас диму без вогню не буває. Чого нам чекати від Росії найближчим часом?

У четвер, 11 листопада, Bloomberg оприлюднив тривожну інформацію про те, що Росія може планувати можливе вторгнення в Україну. Про це американська сторона повідомила своїх партнерів щодо ЄС, ґрунтуючись на «загальнодоступних доказах».

За даними Bloomberg, США проводять консультації із союзниками щодо нарощування російських військових сил. Останні відомості про приховане перекидання танків до українських кордонів змусили директора ЦРУ Білла Бернса відвідати в листопаді Москву. Занепокоєння США щодо України пов'язане також з міграційною кризою на польсько-білоруському кордоні та напруженою ситуацією довкола постачань російських енергоносіїв до Європи в контексті можливої ​​сертифікації газопроводу «Північний потік-2». Усі ці події у США, очевидно, вважають ланками одного ланцюга.

Утім, у тій же статті Bloomberg наводяться свідчення двох неназваних кремлівських чиновників, які заперечують підготовку до вторгнення. Один із них зазначає, що Росія не має наміру зараз розпочинати війну з Україною, хоча Москва має показати, що «готова застосувати силу у разі потреби». Другий визнає, що наступ малоймовірний, оскільки в Кремлі розуміють, що російські війська зіткнуться з «громадським опором» у Києві та інших містах України.

Про те, що інформація про вторгнення в Україну, що готується, є «безпідставним нагнітанням ситуації» заявив і прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков. Раніше й українська сторона не фіксувала додаткового перекидання російських військ на кордон, називаючи це «елементом інформаційно-психологічних дій». Такі заяви робило тиждень тому Головне управління розвідки Міноборони України.

Утім, заспокійливі заяви більше нагадували полеміку з американцями: мовляв, у США щось помітили, а ми спростовуємо, закликаючи не нагнітати ситуації. Поступово риторика української сторони змінювалась. Вже на початку поточного тижня в Міноборони визнали, що станом на початок листопада біля українських кордонів і на тимчасово окупованих територіях перебувають близько 90 тисяч російських військових. Це військовослужбовці зі складу 8-ї, 20-ї армій Південного та Західного військових округів, а також сили Чорноморського флоту РФ.

Крім того, поблизу українського кордону базуються окремі об'єднання та частини 4-ї, 6-ї армій повітряно-космічних сил збройних сил РФ. Також у районі Єльні за 260 км від кордонів з Україною, «затрималася» 41-а російська армія. До цього варто додати частини ЗС РФ, розквартировані в окупованому Криму та два «армійські корпуси» в ОРДЛО.

Нависла над кордоном України російська армія не дає підстав для самозаспокоєння. Водночас немає сенсу не довіряти й українській розвідці, яка не фіксує додаткового перекидання військ безпосередньо на кордони з Україною. Адже саме формування наступальних колон на кордоні з РФ і є важливим маркером майбутнього вторгнення.

Варто зазначити, що наказ про початок вторгнення може віддати лише одна людина – президент Володимир Путін. Причинами для ухвалення такого рішення можуть стати різні чинники, про які ми можемо не здогадуватися. Втім, сукупність відкритих даних, що є на сьогодні, говорить про те, що остаточне рішення ще не ухвалене, хоча воно давно лежить на столі, а сил і коштів для організації такого вторгнення у росіян цілком достатньо.

Проте, хоч як це парадоксально, від негайного вторгнення росіян стримує саме чинник сертифікації «Північного потоку-2». Напад на Україну ставить хрест на цьому заході через нову хвилю міжнародних санкцій. Другий чинник – це аншлюс Білорусі, який вийшов на фінішну пряму після домовленостей між Путіним та Олександром Лукашенком 4 листопада щодо формування союзної держави. І третій чинник – це міграційна криза, яка інспірована Росією руками білоруської влади, щоб влаштувати розкол у Європі.

Отже, запуск «Північного потоку-2», який позбавляє нашу країну доходів від транзиту газу, анексія Білорусі, яка зажене Україну в стратегічний «мішок», а також «міграційна криза», що підриває єдність Європи та НАТО, зокрема щодо нашої країни – ось три умови, які відкривають шлях для можливого наступу РФ в Україну.

Таким чином, часу у нас рівно стільки, скільки залишилося до виконання цих трьох умов. Коли і якщо це станеться – тоді й варто чекати на події. Не обов'язково відкрита війна, але економічний і політичний тиск на нашу країну з боку Кремля точно посилиться багаторазово.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps