У четвер, 4 листопада, президент Росії Володимир Путін незаконно відвідав окупований Крим, місто Севастополь. Він приурочив свій візит до «Дня народної єдності», який цього дня відзначається в РФ. Окрім паркетних вітальних заходів, Володимир Путін провів разом із Олександром Лукашенком онлайн-засідання вищої держради союзної держави Росії та Білорусі. Результати цього засідання мають серйозно стривожити Україну.
Путін прибув до окупованого Росією Севастополя близько 16 години за московським часом, 4 листопада. Його візит був присвячений святкуванню «Дня народної єдності». Окрім суто протокольних та вітальних заходів, Путін провів онлайн-засідання так званої вищої держради союзної держави Росії та Білорусі, в якому взяв участь і невизнаний президент Білорусі Лукашенко. Підсумки цього засідання більш ніж неприємні для України.
По-перше, Путін та Лукашенко підписали інтеграційний декрет союзної держави Росії та Білорусі. Декрет затверджує всі 28 союзних програм, схвалених у вересні, а також основні напрямки реалізації положень договору про створення союзної держави на 2021-2023 роки. Програми передбачають інтеграцію валютних та платіжних систем, загальні засади стягування непрямих податків, єдині підходи щодо пенсій та питань соціального забезпечення. Спільною стане макроекономічна політика, з'явиться спільний ринок нафти та газу. Крім того, підписано військову доктрину союзної держави, яка передбачає посилення спільного угруповання військ.
Останнє означає, що об'єднання ЗС РФ тепер зможуть практично безперешкодно зайти на територію Білорусі під виглядом «посилення спільного угруповання». Під цим соусом Росія могла б розмістити оперативно-тактичні комплекси Іскандер на території Білорусі таким чином, що вони можуть загрожувати вже безпосередньо Києву. Заявлений радіус дії цих ракетних систем становить 500 км, а відстань, наприклад, між Києвом та Гомелем – близько 250 км напряму. Висновки, як то кажуть, напрошуються.
По-друге, Лукашенко наговорив багато інших поганих речей. Наприклад, він привітав мешканців Криму із російським «Днем народної єдності». Але до України, частиною якої є Крим, це свято не має жодного стосунку. Його не святкують на території нашої країни. Чи це означає, що Лукашенко вважає кримчан громадянами Росії, а захоплений півострів – частиною РФ? Подальші слова білоруського лідера лише зміцнюють ці підозри. Зокрема, «бацька» нарікає на те, що Путін не взяв його із собою до Криму. «Україно, ви знаєте, закрила для Білорусі небо, і ми ніяк не можемо потрапити через Україну до Криму... Володимир Володимирович мені все обіцяв-обіцяв, що візьме із собою до Криму... Але сьогодні один поїхав і мене з собою не запросив», – сказав Лукашенко.
Раніше Лукашенко не дозволяв собі навіть натяків на те, що Білорусь може визнати російську приналежність Криму. Тепер він досить недвозначно натякає на цю перспективу. Подібні висловлювання, разом із підписаними інтеграційними документами, створюють нову неприємну реальність для України.
Тиха російська анексія Білорусі на марші. Це кидає Україну у стратегічне півкільце. Крім гіпотетичних «Іскандерів», націлених на Київ, ми тепер будемо змушені зміцнювати не лише кордон із Росією, а й дуже протяжний кордон із Білоруссю. Це нові витрати, додаткове навантаження на наш бюджет, вельми недоречні напередодні складної зими та ймовірної енергетичної кризи.
На цьому тлі можна згадати про ту підтримку, яку Білорусь надавала нашій країні у найскладніші місяці 2014 року. До нашої країни йшло паливо, електродвигуни, необхідні для обертання веж бронетехніки, оптика, автомобільна техніка, товари подвійного призначення. Тоді це викликало крайнє невдоволення у Кремлі, а зараз будь-яка співпраця з Білоруссю буде дуже ускладнена. За всіх своїх особливостей режим Лукашенка досі не був ворожим для України, але тепер ситуація змінюється на гірший бік.
Втім, про такі «бонуси» ми вже говорили, коли писали про те, що нинішній українській владі варто бути дипломатичнішим з приводу президентських виборів у Білорусі (Лукашенко підтвердив президентські повноваження за дуже сумнівних обставин), які викликали масові протести в цій країні. Можливо, варто було бути обережними і з приводу санкцій в історії із затриманням Романа Протасевича 23 травня в Мінську, щоб не погіршувати і без того вже погані українсько-білоруські відносини. Тоді, нагадаємо, Україна закрила свій повітряний простір для польотів білоруських авіакомпаній. Про цю обставину, до речі, згадав Олександр Лукашенко 4 листопада.
У будь-якому разі, все це вже в минулому. А в новій реальності і без того незаконний візит Путіна до Криму набуває символічного значення. Схоже, у Кремлі спеціально захотіли, щоби Київ почув білоруські меседжі саме з окупованого Севастополя.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»