Громадянство за інвестиції – це програма отримання паспорта в іншій державі шляхом інвестування в її економіку. Першою таку програму запустила маленька острівна держава Сент-Кітс і Невіс в Карибському морі в 1984 році. Зараз це вже не дивина, але країни більш охоче видають за інвестиції посвідку на проживання. В яких країнах можна цим скористатися і яку суму потрібно вкласти, вивчило «Слово і діло».
Стати громадянином Сент-Кітс і Невіс можна, купивши в країні нерухомість або зробивши безповоротний внесок в урядовий фонд. Вкласти доведеться щонайменше 195 тисяч доларів. Аналогічні програми пропонують також інші держави в Карибському морі. Наприклад, Антигуа і Барбуда: щоб отримати громадянство, потрібно інвестувати в бізнес, купити нерухомість або зробити внесок до державного (університетського) фонду. Там це буде коштувати дешевше – мінімальна сума вкладень становить 100 тисяч доларів.
У Гренаді і Домініці для отримання громадянства теж на вибір або купівля нерухомості, або внесок. У Вануату єдиний спосіб отримати паспорт – зробити внесок на мінімум 130 тисяч доларів у спеціальний державний фонд.
У ще одній острівній державі – Сент-Люсія – для отримання громадянства потрібно інвестувати в нерухомість, бізнес або державні облігації. Або зробити пожертвування в національний фонд.
В інших країнах ціна для отримання громадянства значно вище. У Туреччині потрібно вкласти мінімум 250 тисяч доларів у купівлю нерухомості або держоблігацій. Або можна інвестувати в бізнес, який створить не менш 100 робочих місць. В аналогічну суму обійдеться громадянство за інвестиції в Камбоджі.
У Йорданії громадянство нададуть іноземцям, які вклали мінімум 750 тисяч доларів. Необхідно розмістити безвідсотковий депозит у банку, купити держоблігації або цінні папери компаній, або інвестувати в малий і середній бізнес, або зареєструвати інвестиційний проєкт в сфері виробництва.
Капітальні інвестиції в економіку України: як змінювався приріст у 2016-2020 рокахКапітальні інвестиції в економіку України скоротилися в 2020 році на 33 відсотки. Значно впали надходження від іноземних інвесторів.
З європейських країн громадянство за інвестиції можна отримати в Чорногорії. Потрібно вкласти мінімум 350 тисяч євро в урядові проєкти або фонд. На Мальті інвестор для отримання паспорта повинен зробити внесок в фонд розвитку і соцзабезпечення – мінімум 738 тисяч євро. Майже в 7 разів дешевше буде коштувати вид на проживання в цій країні.
В Австрії немає мінімального обсягу інвестицій для отримання громадянства – уряд визначає його індивідуально. Інвестор має вкласти гроші в промисловість зі створенням робочих місць або у галузь освіти, культури і спорту. В Австрії також дають посвідку на проживання за інвестиції.
Інші країни пропонують інвесторам винятково посвідку на проживання, а не громадянство. Такою можливістю можна скористатися в Португалії (потрібно вкласти щонайменше 200 тисяч євро), Італії та Греції (мінімум 250 тисяч євро), Іспанії і Ірландії (мінімум півмільйона євро), Кіпрі (мінімум 300 тисяч євро), Болгарії (мінімум 512 тисяч євро), Швейцарії (мінімум 250 тисяч франків).
У Великій Британії посвідка на проживання для інвестора коштуватиме щонайменше 2 млн фунтів, які потрібно вкласти в акції місцевих компаній. В Австралії потрібно інвестувати мінімум 1,3 млн місцевих доларів в економічно корисні проєкти або підприємства.
США вимагають від інвестора для отримання посвідки на проживання вкласти мінімум 900 тисяч доларів в нову комерційну компанію. У Дубаї потрібно інвестувати мінімум 5 млн дирхамів в нерухомість або нову компанію, або розмістити кошти на депозиті.
Отримати дозвіл на проживання за інвестиції можна також у Новій Зеландії, Гонконгу, Таїланді, Сингапурі, Малайзії і Маврикії. У Латвії для цього потрібно вкласти лише 60 тисяч євро в місцеві компанії.
Нагадаємо, на інфографіці можна подивитися, громадяни яких країн найчастіше отримують дозволи на роботу в Україні.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»