Земля обітована: чим закінчиться новий арабо-ізраїльський конфлікт

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Ізраїль перекидає війська на кордон із Сектором Гази і проводить мобілізацію резервістів. Таким чином Тель-Авів готується до військової операції проти представників палестинського ісламістського руху ХАМАС. Про початок такої операції було заявлено в ніч на 14 травня, однак пізніше ізраїльські офіційні особи дезавуювали цю заяву. Військові приготування стали наслідком різкого загострення між Ізраїлем і палестинцями, які супроводжуються обміном ударами і громадянськими заворушеннями в ізраїльських містах. Попри те, що цей конфлікт історично ніяк не пов'язаний з Україною, нинішній його розвиток може мати вплив і на нашу країну.

Протистояння між палестинцями та ізраїльтянами почалося 10 травня, внаслідок зіткнень між мусульманами та ізраїльською поліцією в районі мечеті Аль-Акса, яка розташована в східному Єрусалимі. Сутички переросли в бойові дії. Представники палестинського ісламістського руху ХАМАС, визнаного в низці країн терористичним, з території Сектору Гази почали масований ракетний обстріл ізраїльських міст. Попри ешелоновану систему ППО, розроблену ізраїльтянами спеціально для відбиття таких атак, певна кількість ракет досягла своєї мети. Загострення конфлікту призвело до заворушень на вулицях ізраїльських міст. Зокрема, арабські та єврейські погроми охопили містечко Лод, розташоване за 20 км від Тель-Авіва.

У відповідь армія оборони Ізраїлю завдала авіаударів по об'єктах у Секторі Гази, зруйнувавши декілька багатоповерхових будинків, в яких розміщувалися: студія телевізійного каналу руху ХАМАС «Аль-Акса ТВ», розвідувальні служби угруповання, а також банк, який проводить фінансові операції в інтересах ХАМАС. Крім того, ізраїльтяни почали перекидання військ до кордонів Сектору Гази і мобілізацію резервістів, явно для того, щоб розпочати військову операцію із зачистки ворожої території.

Нинішнє загострення є продовженням вельми давніх арабо-ізраїльських конфліктів. Коріння цих суперечностей сягає часів античності, коли стародавнє місто Газа було захоплене філістимлянами, які за деякими даними, є предками нинішніх палестинців. Кровопролитні бої між філістимлянами і євреями (ізраїльтянами) широко описуються в текстах Біблії.

Нинішній статус-кво, котрий склався за підсумками переможної для Ізраїлю «Шестиденної війни» 1967 року, виглядає так: ізраїльська армія захопила Синайський півострів, Сектор Гази, Західний берег річки Йордан і Голанські висоти. У 1988 році було проголошено створення Палестинської держави, яка повинна була існувати на територіях Західного берега річки Йордан, східного Єрусалиму і Сектору Гази. У 2005 році Ізраїль вивів свої війська з Сектору Гази і евакуював звідти всі свої поселення. Однак території на Західному березі, та й сам Єрусалим, перебувають під контролем Ізраїлю.

У 2007 році в результаті виборів до влади в Секторі Гази прийшла організація ХАМАС. Ідеологічно ця структура закликає до знищення Держави Ізраїль та світської Палестинської держави і проголошення на їхній території ісламської республіки. Гасло ХАМАС звучить недвозначно: «Скинемо Ізраїль в море». Засоби для цього використовуються найрізноманітніші – від ракет до обв'язаних вибухівкою смертників. Причому в лави шахідів активно зазивають навіть дітей.

Природно, за таких розкладів вкрай складно розраховувати на те, що сторони розійдуться миром. Шанси на те, що Ізраїль зважиться перейти в наступ і спробує зачистити Сектор Гази, в нинішній ситуації досить високі. Про початок такої операції було заявлено в ніч на 14 травня, однак пізніше ізраїльські офіційні особи пом'якшили свою риторику. Сформулювати кінцеві завдання такої операції досить складно. Ізраїльський ЦАХАЛ, звичайно, може ліквідувати ХАМАС у Секторі Гази, але кого посадити замість? Навряд чи повернення контролю над цією територією входить у плани Тель-Авіва.

Більш того, зовсім не виключено, що нове арабо-ізраїльське загострення може залучити в свою орбіту нових гравців. Наприклад, Іран, який активно підтримував як ХАМАС, так і ще одного найлютішого ворога Ізраїлю – організацію «Хезболла». Зокрема, озброєні за допомогою Ірану бойовики «Хезболли» завдавали чимало проблем ізраїльській армії під час Другої Ліванської війни 2006 року.

У зв'язку з цим вкрай цікавою є позиція Російської Федерації. На відміну від того ж Ізраїлю, Канади, США, Японії, ЄС, а також Єгипту і Йорданії, які в минулому воювали з Ізраїлем, Росія не тільки не заборонила ХАМАС і не вважає її терористичною організацією, але навіть підтримує з нею офіційні контакти. Зокрема, лідери ХАМАС раніше відвідували Москву на запрошення президента Володимира Путіна.

А що ж Україна? Арабо-ізраїльський конфлікт – дуже далека від нас історія. Але це не означає, що він не здатен вплинути і на нашу країну. По-перше, дуже тривожно за українців в Ізраїлі, які можуть стати жертвами обстрілів. Вкрай важко втрачати родичів і друзів, навіть якщо вони вирішили назавжди полишили Батьківщину.

По-друге, російська військова загроза нікуди не поділася і Україні в зв'язку з цим дуже важливо не випадати зі світового порядку. Новий виток арабо-ізраїльського протистояння зараз відвернув увагу від «українського кейса». І дуже би не хотілося, щоб відлуння боїв в Ізраїлі відгукнулося на Донбасі.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал