Історія житлово-офісного комплексу «Поділ Престиж», більш відомого як «будинок-монстр на Подолі», розпочалася в 2005 році. Тоді Київрада виділила будівельній компанії «Пателі Лізинг» земельну ділянку в центрі міста. Через кілька років на ділянці звели будівлю, ось тільки її поверховість перевищила затверджену у проєкті. Відтоді долю «зайвих» поверхів ЖК намагаються вирішити в суді. «Слово і діло» розповість, як будувався скандальний будинок, які рішення виносив суд і що обіцяв мер Віталій Кличко.
У грудні 2005 року Київрада передала будівельній компанії ТОВ «Пателі Лізинг» земельну ділянку площею 0,35 на вулиці Нижній Вал, 27-29 для будівництва житлово-офісного комплексу. Земля була дана в оренду на 5 років з можливістю її автоматичного продовження, якщо депутати не приймуть рішення відмовити компанії у пролонгації.
Спочатку на ділянці мали побудувати 8-поверховий будинок з приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом.
У грудні 2010 році термін оренди був продовжений. А в листопаді 2012-го Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Києва видала «Пателі Лізинг» дозвіл на виконання будівельних робіт.
У 2013 році Державна архітектурно-будівельна інспекція з порушенням правил зареєструвала зміну даних в дозволі і змінила кількість поверхів, збільшивши їх до 12.
Перші судові позови і обіцянка Кличка
У 2014 році були готові вже 12 поверхів «будинку-монстра», висота об'єкту склала майже 40 метрів, тоді як в історичній частині Подолу не можна будувати вище 27 метрів.
У грудні 2014-го Київрада подала до Господарського суду Києва позов проти «Пателі Лізинг» з вимогою знести надбудовані поверхи, які були зведені з відхиленням від проєктної документації.
А в наприкінці 2015-го Київрада відмовила компанії в продовженні оренди земельної ділянки та зобов'язала привести новобудову до затверджених проєктних норм і у відповідність з архітектурно-будівельними вимогами.
Поки йшли судові розгляди забудову перевірила ДАБІ. Інспекція встановила порушення вимог законодавства під час будівництва: «Проєктна документація на будівництво розроблена (відкоригована) без отримання вихідних даних на проєктування, чим порушено положення законів «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про архітектурну діяльність». У 2018 році ДАБІ анулювала дозвіл на виконання будівельних робіт.
Єдину обіцянку, яка стосувалася «будинку-монстра» мер Віталій Кличко дав у вересні 2017-го: «Ми досі відстоюємо в судах зниження поверховості новобудови, яку називають «монстр на Подолі». Це буде один з прецедентів – повірте мені, поверховість цього будинку знизиться». Зобов'язання не виконане досі.
Чому чиновники і архітектори вимагають знизити поверховість будинку на Подолі
«Зайві» поверхи ЖК на Подолі – це питання не тільки порушення проєктної документації та правил забудови центру, а й питання безпеки.
«Земельна ділянка, на якій вона розташована, тривалий час стояла незабудована. Забудовувати її не можна було взагалі. Там розташовані інженерні мережі стратегічного значення: лінія метрополітену низького залягання, два міських колектори, кабельна мережа високої напруги, газопровід, водопровід, тепломережа. Я не експерт в містобудуванні, але те, що чула від фахівців, це якщо цю будівлю заселити прямо зараз, заїдуть всі люди, які там можуть жити, і завезуть меблі, вона просто завалиться в метрополітен», – заявила на пресконференції в 2019 році депутат Київради Ольга Білецька.
Своєю чергою віцепрезидентка Національної спілки архітекторів України Олена Олійник заявила, що земельна ділянка під будинком розташована щонайменше у 5 охоронних зонах, а також примикає до охоронних зон 17 пам'яток архітектури. А це означає, що на території можна тільки здійснювати реконструкцію і реставрацію будівель.
Суд зобов'язав знести 4 поверхи «будинку-монстра»
Після того як Архітектурно-будівельна інспекція анулювала дозвіл на виконання робіт, компанії-забудовники звернулися до суду з позовом. У травні 2019-го його задовольнили: рішення про анулювання дозволу визнали незаконним через порушення процедури проведення перевірки.
А в листопаді Господарський суд Києва, нарешті, виніс рішення за позовом Київради: суд зобов'язав «Пателі Лізинг» знести чотири верхні поверхи будинку. Суд встановив, що будинок зводиться без вихідних даних і дозволів на будівельні роботи, з порушенням державних будівельних норм та інших державних стандартів з питань будівництва та всупереч висновкам експертизи.
Компанія, зрозуміло, оскаржила це рішення. Зараз справу про демонтаж розглядає Північний апеляційний господарський суд.
ДАБІ не дозволила ввести будинок в експлуатацію, але суд зобов'язав
21 липня минулого року компанія «Пателі Лізинг» подала до Державної архітектурно-будівельної інспекції заяву про отримання сертифіката на прийняття ЖК на Подолі в експлуатацію. 13 серпня ДАБІ відмовилася видати сертифікат через те, що забудовник не надав всіх необхідних документів.
Це рішення теж оскаржили в суді. У листопаді скандальний Окружний адміністративний суд Києва зобов'язав ДАБІ все-таки видати «Пателі Лізинг» сертифікат про готовність об'єкту.
Місяць тому, 9 березня, Шостий апеляційний адміністративний суд Києва скасував рішення ОАСК. Але не зовсім на користь ДАБІ: інспекцію зобов'язали повторно розглянути звернення «Пателі Лізинг» про видачу сертифіката готовності.
Таким чином, суд щодо питання знесення «зайвих» поверхів триває, а компанія-забудовник може знову звернутися в ДАБІ з вимогою видати документи про введення «будинку-монстра» в експлуатацію.
Раніше «Слово і діло» вивчило, з чого почалася і як розвивалася ідея побудувати Діснейленд в Києві.
Також ми писали про «новітню» історію метро на Троєщину – часів мера Віталія Кличка.
Олександра Худякова, Ірина Левицька, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»