Після 7 років під російським прапором Крим трохи випав із міжнародного порядку денного. Про півострів згадують у контексті продовження санкцій і в пафосних заявах про невизнання анексії. Кроки української влади, спрямовані на повернення Криму, досі були досить хаотичними – комплексного підходу до цієї проблеми не виробили. Вчора президент Володимир Зеленський затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції Криму, за якою влада і має намір діяти.
Обіцянки створити таку стратегію уперше пролунали досить давно – ще від п'ятого президента Петра Порошенка. Влітку 2015 року Порошенко обіцяв найближчим часом представити стратегію повернення Криму. Як виявилося пізніше, вона існувала, але документ був засекречений. Оскільки ми так і не дізналися, що він передбачав, обіцянка не виконана.
Володимир Зеленський теж не раз обіцяв і повернути Крим в міжнародний порядок денний, і працювати над поверненням півострова. Звичайно, виконати це без якогось цілісного плану неможливо.
Віцепрем'єр-міністр Олексій Резніков, згідно з програмою дій Кабміну, теж повинен забезпечити відновлення територіальної цілісності України шляхом реінтеграції Криму.
І ось, нарешті, перший крок до виконання цих обіцянок. Як розповів секретар РНБО Олексій Данілов, стратегію щодо Криму розробляли цілий рік за участю майже всіх міністерств і відомств країни, а також двох комітетів Верховної ради.
Цікаво, що стратегія складається з двох частин. Одна з них – найцікавіша, стосується військової складової – повністю закрита. Другу частину 24 березня опублікували на сайті президента.
До речі, ще два тижні тому, коли РНБО тільки затвердила стратегію і не був оприлюднений її текст, в Росії вже обурилися самим фактом існування документа. «Всі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними і не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії відносно двох суб'єктів Російської Федерації. Ще раз нагадуємо, що будемо розглядати участь будь-яких країн і організацій в таких діях, включаючи ініціативу «Кримська платформа», як недружній щодо Росії крок, як пряме посягання на її територіальну цілісність», – заявила представниця МЗС РФ Марія Захарова.
Стратегія деокупації Криму: цілі, принципи та очікувані результати
Зазначимо відразу, що в документі немає жодних конкретних термінів або дат. Наприкінці сказано, що Кабінет міністрів повинен розробити і затвердити план заходів щодо реалізації стратегії. Можливо, в ньому ми побачимо якусь конкретику стосовно термінів.
Стратегія розділена на преамбулу, головні принципи, очікувані результати, а також пріоритетні напрямки – захист прав і свобод людини, правовий захист громадян України та юридичних осіб, економічна політика, соціальна та гуманітарна політика, інформаційна політика, екологічна політика, зміцнення національної стійкості, міжнародне співробітництво, оборонна політика.
На початку стратегії йдеться, що, окупувавши Крим, Росія створила перший в Європі після Другої світової війни прецедент спроби анексії частини території однієї держави іншою. Тепер же на півострові Росія проводить активну політику мілітаризації, створює військово-стратегічний плацдарм поширення зони збройного конфлікту з півострова на Середземноморський регіон, Близький Схід і Африку.
«У разі розміщення на території Кримського півострова тактичної ядерної зброї і засобів її доставляння Російська Федерація руйнує міжнародний режим нерозповсюдження зброї масового ураження, перетворює тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на потенційну військову ціль, ставить під загрозу безпеку і життя громадян України», – відзначається в документі.
Крім того, Росія систематично порушує в Криму права людини і, зокрема, корінних народів, блокує доступ до українських інформаційних ресурсів, незаконно заволодіває майном.
У стратегії йдеться, що «Крим – це Україна», а також, що:
Україна не визнає результатів «виборів» і «референдумів» в Криму;
залишає за собою право застосування всіх передбачених міжнародним правом і національним законодавством засобів захисту прав і свобод людини, національних інтересів, відновлення територіальної цілісності;
визнає недійсними будь-які угоди, вчинені фізичними та юридичними особами з порушенням вимог законодавства України;
не визнає примусове або автоматичне отримання громадянами України російського громадянства;
формує доказову базу щодо міжнародних злочинів.
З очікуваними результатами реалізації стратегії, в принципі, все зрозуміло: відновити територіальну цілісність України, відновити розвиток економіки, соціальної та гуманітарної сфер Криму, відновити забезпечення прав кримських татар та інших корінних народів.
Захист прав і свобод людини
Одним з пріоритетних завдань політики щодо окупованої території Україна вважає заходи щодо захисту прав та інтересів громадян України і іноземців, які там перебувають.
У стратегії наголошується, що Україна фіксує всі факти порушень Росією прав, свобод та інтересів громадян і надає їм відповідну оцінку. Також Україна моніторить рішення Росії і «влади» Криму, які порушують права людини.
Окремо Україна наполягає на звільненні всіх заручників і незаконно утримуваних осіб, які перебувають на тимчасовій окупованій території або в Росії.
Правовий захист громадян України та юридичних осіб
У стратегії йдеться, що Україна впроваджує програму підготовки кадрів для забезпечення процесу деокупації та реінтеграції, управління деокупованою територією.
Раніше про таке ми вже чули: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій розробило законопроєкт «Про державну політику перехідного періоду», одним з його пунктів було формування кадрового резерву держслужбовців і поліцейських для роботи на територіях після їхньої деокупації. Детальніше про це проєкт можна прочитати тут.
У стратегії перехідне правосуддя теж згадується: Україна визначає його основи, зокрема, впровадження механізмів відшкодування збитків у зв'язку з російською агресією, тимчасовою окупацією території, притягнення винних в кримінальних правопорушеннях за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку до відповідальності.
Україна також дає правову оцінку діям або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань і правоохоронних органів України, які зрадили присязі в ході анексії Криму.
Крім того, українська влада використовує міжнародно-правові механізми для захисту майнових прав та інтересів держави, її громадян і юридичних осіб, вживає усіх законних заходів для повернення майна.
Біля адміністративного кордону з Кримом Україна може забезпечити його населення адміністративними послугами.
Економічна політика
Тут згадуються санкції, які Україна застосовує за незаконну діяльність на території Криму. Крім того, Україна буде і далі наполягати на продовженні міжнародних санкцій, пов'язаних з анексією Криму.
Буде створено реєстр заподіяної шкоди Україні, її громадянам і юридичним особам у зв'язку з російською агресією і окупацією території. Також Україна:
за участю міжнародних аудиторських компаній, експертів визначає і підтверджує збитки, завдані державі і громадянам;
вживає заходів, щоб протидіяти Росії у веденні геологічної розвідки надр в Криму, в тому числі на прилеглій ділянці континентального шельфу України;
постійно моніторить факти протиправного заволодіння, користування і розпорядження Росією майна, в тому числі земельними ділянками; формує доказову базу, щоб захистити права в судовому порядку;
формує перспективну політику і модель економічного розвитку регіонів після деокупації.
Соціальна і гуманітарна політика
Україна спрощує доступ до закладів освіти кримчан. Нагадаємо, що в 2020 році Україна дозволила жителям окупованих територій подавати документи до вишів без здачі ЗНО. В цілому спрощена процедура вступу абітурієнтів з непідконтрольних територій працює з 2016 року.
Також Україна вживає додаткових заходів в сфері соціального забезпечення громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, створює необхідні умови для отримання гуманітарної допомоги. Влада сприяє залученню спортсменів з Криму до участі у фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходах.
У стратегії сказано, що Україна формує реєстр культурних цінностей і музейних колекцій України в Криму і реєстр втрачених культурних цінностей.
«Україна сприяє збереженню етнічної і релігійної самобутності громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, створює умови, зокрема інституційні, для розвитку культури кримськотатарського та інших корінних народів, національних меншин», – наголошується в стратегії.
Екологічна політика
У Криму зараз головна екологічна проблема – брак прісної води. Україна в 2014 році припинила постачати воду через Південно-Кримський канал. Зараз на півострові пересихають озера і водосховища, жителі отримують воду за графіком. Але до звільнення Криму води не буде – Україна створює умови для відновлення водопостачання після деокупації.
Створюється ще один реєстр – заподіяної Росією шкоди, яка призвела до забруднення та іншого негативного впливу на довкілля. Україна буде через міжнародні суди вирішувати питання про відшкодування шкоди.
Крім цього, Україна моніторить стан землі, надр, повітря, лісів, морського середовища, континентального шельфу і інших охоронюваних природних об'єктів.
Інформаційна політика
Україна має намір створити постійні канали інформування своїх громадян, які живуть на окупованій території. Також влада вживає всіх заходів, щоб вони мали доступ до повної, об'єктивної та оперативної інформації про ситуацію в Україні.
Крім того, в стратегії йдеться про підтримку ЗМІ, які з Криму перемістилися на материкову Україну, і відновлення радіомовлення на середніх хвилях.
Зміцнення національної стійкості
Україна проводить реформу децентралізації і розробляє план роботи органів влади Криму після звільнення території.
«Україна забезпечує спеціальну підготовку Збройних сил України та інших передбачених законом України військових формувань, правоохоронних органів для виконання покладених на них завдань з урахуванням особливостей процесів деокупації і реінтеграції, а також з використанням досвіду громадян України, які брали участь в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки», – йдеться в стратегії.
Ще цікавий пункт: Україна сприяє науковому процесу з питань дослідження постконфліктного врегулювання, реінтеграції, внутрішньої і зовнішньої політики Росії.
Міжнародна співпраця
Першим пунктом тут йде, звичайно, створення Кримської платформи – переговорного майданчика для координації дій України і міжнародних партнерів щодо деокупації Криму. Перший саміт відбудеться 23 серпня 2021 року (раніше його планували на травень, але перенесли).
Про цілі Кримської платформи раніше розповідав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: «Перше – це повернути Крим в топ перелік питань міжнародного порядку денного. І це завдання вже успішно вирішується, тому що про Крим знову почали говорити на найвищому рівні. Друге завдання – це систематизувати всі зусилля – від політичних заяв до санкційних рішень, і мати механізм, який дозволить прибирати будь-які прогалини в цьому системному режимі тиску на державу-агресора. Кримська платформа об'єднає уряди і парламенти інших держав, міжнародних експертів, міжнародні громадські об'єднання навколо спільної мети – деокупації Криму».
Свою згоду на участь у саміті дали США, Канада, Туреччина, Велика Британія, Словаччина і Молдова. Росія назвала Кримську платформу «нелегітимною».
Крім того, в стратегії йдеться, що Україна застосовується міжнародні механізми з безпеки, щоб тиснути на Росію; застосовує персональні санкції і використовує міжнародні судові інструменти, щоб мінімізувати негативний вплив окупації на Крим.
Оборонна політика
Нагадаємо, що військова частина стратегії засекречена. У цьому пункті йдеться лише про те, що Україна забезпечує реформування і розвиток сектору безпеки і оборони.
А також відповідно до статті 51 Статуту ООН залишає за собою право застосування всіх передбачених міжнародним правом та законодавством України засобів захисту прав і свобод людини, незалежності, суверенітету, територіальної цілісності.
Відзначимо, в статті 51 статуту йдеться, що він не зачіпає право на індивідуальну або колективну самооборону, якщо станеться збройний напад на члена організації, доти, доки Рада безпеки не вжиє заходів, необхідних для підтримки міжнародного миру і безпеки.
Нагадаємо, «Слово і діло» раніше писало, які санкції Україна впроваджувала після окупації Криму.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»