Як рішення ЄСПЛ у справах Майдану позначиться на подальших судових розглядах в Україні

Читать на русском
Богдан Бондаренкоексперт з конституційного права

Європейський суд з прав людини виніс рішення у низці справ щодо подій Революції гідності взимку 2013-2014 років. У суді визнали численні порушення прав людини і заявили, що Україна відповідальна за смерть щонайменше одного протестувальника на Майдані. Які наслідки матиме рішення ЄСПЛ для українського правосуддя «Слово і діло» спитало в експерта з конституційного права Богдана Бондаренка.

«Конкретні наслідки будуть для заявників в межах цієї скарги до ЄСПЛ. Їм присудили компенсацію судових витрат, моральної та майнової шкоди. Для них це має значення», – сказав юрист.

У ширшому значенні, за словами експерта, практика ЄСПЛ є джерелом права для загального застосування юрисдикції, але слід пам’ятати, що Європейський суд з прав людини розглядає скарги з точки зору того, як держава дотримувалася Конвенції з прав людини. Відповідно, висновки ЄСПЛ важливі, але не обов’язково будуть використовуватися у кожному конкретному судовому процесі у справах Майдану.

«Є правові позиції, яке тлумачення Конвенції застосовувати українським судам. Але не можна сказати, що це рішення обов’язково дасть змогу застосовувати певний фактаж, який встановив ЄСПЛ, у подальших судових розглядах у справах Майдану», – уточнив Богдан Бондаренко.

При цьому юрист пояснив, що саме з рішення ЄСПЛ можуть використати українські суди.

«Було встановлено два цікавих моменти: перше, це впроваджено термін тітушки, визнано, що це були підконтрольні державі недержавні групи, які могли застосовувати силу. Друге, встановлено, що спочатку Майдан був формою реалізації права на мирне зібрання, яке не мало агресивного насильницького характеру», – сказав він.

Загалом Європейський суд з прав людини встановив, що в Україні немає належного механізму розслідування тих злочинів, які були скоєні в 2013-2014 роках. Тобто в нас є органи досудового розслідування, прокуратура і суди, але «немає належного механізму». Це означає, що донині у цій категорії справ розслідування ведуться так, що не передбачають можливості реального захисту скаржників у цьому процесі.

«Тобто суд аналізує не сам факт наявності чи відсутності цього механізму, а його дієвість. Сказати, що в кінцевому випадку це переверне хід розслідування, або суди почнуть виносити вироки один за одним, не можна. По кожному окремому судовому процесу встановлюються окремі факти, збираються докази і тому подібне. Швидше за все адвокати будуть посилатися на рішення ЄСПЛ, але кожен судовий розгляд – це окремий процес», – наголосив юрист.

Тобто рішення ЄСПЛ має позитивне значення у загальному сенсі для так званого уявного правосуддя, коли люди вимагають справедливості, але для тих, хто безпосередньо перебуває в цьому процесі – потерпілих, родичів загиблих, і тих, хто сам постраждав, розслідування чи судовий розгляд триватиме без особливих змін.

Раніше «Слово і діло» писало, як змінювалися доходи і витрати українців упродовж семи років після Революції гідності.

Також ми повідомляли, що представники музею Революції гідності заперечують звинувачення в розкраданні коштів на будівництво Меморіалу героїв Небесної сотні та стверджують, що на виділені кошти закупили будматеріали.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал