Нокдаун Володимира Зеленського

Читать на русском
Юрій Чевордовпубліцист

Є таке поняття в боксі – нокдаун. Зазвичай, це оглушливий і точний удар, при якому боксер падає, а якщо вже бути зовсім скрупульозним, то спирається на ринг будь-якою додатковою точкою опори, крім ступнів. Рефері відраховує секунди, під час яких боксер має піднятися і продовжити поєдинок. А якщо не зможе, то тут вже оголошується нокаут і відповідно зараховується поразка.

Крім бойового нокауту, викликаного ударом, буває нокаут технічний. Це серйозна травма або просто остаточна втрата орієнтації в просторі, що не дозволяють далі продовжувати бій.

Нюанс полягає в тому, що в разі бойового нокауту, його фіксує суддя, а в разі технічного – це може зробити і сам боксер, відмовившись продовжувати бій.

Подібний довгий термінологічний вступ був необхідний для того, щоб наочно пояснити поточний стан нинішньої влади після місцевих виборів. Володимир Зеленський в нокдауні, але поки що на ногах. Його партія проходить до місцевих рад і навіть формально збільшує свою присутність у владі, враховуючи, що до цього їх в місцевих радах не було.

Але, при цьому всім очевидно, що всі вони дезорієнтовані, свідомість їхня поплутана, вони пливуть, а рефері вже почав рахувати ...

Що далі?

Далі наступний раунд і продовження політичного боксу. Сил переломити ситуацію практично не залишилося, енергії мало і мова йде лише про те, добовтається наш боксер до кінця поєдинку під градом ударів або все ж бій закінчиться нокаутом. Бойовим, від якогось особливо болісного удару, або технічним, за власним, вимушеним бажанням, від великої кількості менш болючих, але все одно руйнівних ударів.

Втім, в яскравих спортивних голлівудських фільмах в подібній ситуації головні герої знаходять в собі сили переломити ситуацію і навіть виграти бій. На цьому і будуються всі сюжети подібних фільмів. У реальному житті таке трапляється рідко.

Володимир ЗеленськийПрезидент України

Якщо боксера з вулиці Банкової затиснуть в кут і будуть дострокові парламентські вибори – то це буде швидше за все ще один сильний удар, після якого йому можна вже і не піднятися. А якщо не затиснуть і їх не буде, то це буде методичне і регулярне побиття і все може закінчитися викидом рушника та технічним нокаутом через неможливість продовжувати бій. Не дарма я згадав на початку і про нього.

Будь-який вибір в подібній ситуації самі розумієте який. Між поганим і дуже поганим.

Але найсумніше в цьому для всіх нас те, що в стані грогі, який супроводжує нокдаун, боксер думає тільки про те, щоб встояти і не впасти. Більше ні про що. І тут вже, як то кажуть, не до реформ.

Підвищення добробуту людей, реформування всіх інститутів влади, боротьба з корупцією та інші виконані обіцянки – це атака і удари в голову суперника. І їх немає. А все те ж, але в статусі невиконаних обіцянок – це, відповідно, пропущені удари в свою голову. І їх вже критично багато, а буде ще більше.

Втім, коли голосували за Володимира Зеленського, всі ж голосували, по суті, за Голлівуд. А там дива трапляються. Тому далі можна уявити голлівудський сценарій.

Наш боксер мобілізується, посилає нах, всіх досвідчених і битих, тих, хто радить йому просто закриватися і вистояти в такій позиції до кінця бою, змінює тактику, починає реформаторськи атакувати і перемагає.

У голлівудських фільмах все відбувається саме так. А в індійських – це виглядає ще яскравіше. І якщо ви любитель видовищного кіно, то можете сідати зручніше і чекати, коли станеться кардинальний перелом в поєдинку і почнеться атака реформами.

Якщо ж ви реаліст і любитель спорту, то повинні розуміти, що ніхто вже нічого не переламає в такому стані. Можна просто клінчувати суперника, тікати від нього, закриватися, загалом, всіляко намагатися не пропускати болючих ударів і не отримувати травм. Політично це називається петляти. Це і є тактика до кінця поєдинку. І, на жаль, досвідчені і биті знають, що кажуть.

І інтрига тут буде одна: впаде-не впаде до кінця бою. Тим більше, що фактично суперник навіть не один, а їх декілька. Кожен з них не дуже сильний, але вони синхронні і досить ефективні.

Що далі?

Зважаючи на те, що ми говоримо не про бокс, а про політику, а бокс просто художня форма, то далі можна або битися до останнього падіння або ... схитрувати, випустивши замість себе іншого бійця, свіжого, сильного, енергійного і більш досвідченого, а самому перепочити. Або взагалі відпочивати до кінця поєдинку, спостерігаючи з трибуни, хоча формально і беручи в ньому участь і претендуючи звичайно ж на загальний головний приз.

Іншим свіжим бійцем в нашому політико-спортивному випадку може бути ... звичайно ж прем'єр-міністр. Який буде битися за президента, а, головне, замість президента. І атакувати тими самими обіцяними реформами.

Так, їх випускали вже двох, але, на жаль, обидва вони виявилися корисні для того, щоб обмахувати рушником і подати води. Хтось махав краще, хтось гірше, але головне, що ніхто з них не бився. Втім, є велика підозра, що вони взагалі не сильно розуміли, що це ринг, а не, наприклад, басейн з підігрівом, куди їх запросили поплавати разом з президентом.

Але це вже таке ...

У сценарії з сильним дублером є один чутливий іміджевий нюанс. А саме ймовірність того, що всі лаври або частина з них дістануться тому, хто вийшов на заміну, в разі його успіху. Але тут вже, як то кажуть, не до жиру. Перемогу то все одно зарахують загальну, але при цьому голова перестане боліти від постійних в неї ударів. А головне, ризик ганебного програшу нокаутом істотно знижується, якщо заміна виявиться ефективною.

Текст публікується з дозволу автора (оригінал)

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: