Верховна рада не призначила колишнього виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка на посаду першого віцепрем'єра - міністра енергетики. Перед цим парламентський комітет з енергетики та ЖКГ також не підтримав його кандидатуру. Вітренко під час засідання комітету заявив, що не отримував премії від «Нафтогазу» за перемогу над «Газпромом» у Стокгольмському міжнародному арбітражі і не вимагав виплати штрафних санкцій. Що відбувається довкола виплат Вітренку «Слово і діло» запитало адвоката «Столичної колегії адвокатів» Геннадія Дубова.
Сам Вітренко повідомив, що преміальні гроші були відправлені до держбюджету, замість цього він отримав гривневі облігації.
Як депутати голосували за призначення Лещенка, Шкарлета і ВітренкаРада призначила міністрами Сергія Шкарлета і Романа Лещенка. Для призначення Юрія Вітренка не вистачило голосів.
«Я не отримував жодних грошей. Угода з «Нафтогазом» передбачає, що вся сума вже направлена до бюджету. Я натомість отримую довгострокові гривневі облігації, причому я не вимагаю виплати штрафних санкцій за несвоєчасну виплату премії», – заявив Вітренко.
Як зазначив Геннадій Дубов, поза всяким сумнівом, Вітренку мали виплатити премію. «Було рішення Наглядової ради, закон саме це передбачає. Він мав право на виплату, але не отримав її навіть після звільнення», – сказав юрист.
Тож не дивно, що Вітренко звернувся до суду, аби «Нафтогаз» виконав свої фінансові зобов'язання, і погасив штрафні санкції за прострочення виплат.
«У зв'язку з тим, що виплата премії прострочена, він дійсно мав право на отримання і самої премії, і, щонайменше 3% річних, і певну суму на інфляційні витрати за період прострочення», – уточнив Дубов.
У відкритому доступі немає документів щодо цієї тяжби, але, ймовірно, йдеться про мирову угоду між сторонами, які, швидше за все, домовилися, що Вітренко відмовляється від відсотків і пені, може, ще якихось виплат.
«Швидше за все, «живі гроші» йому дали. За інформацією окремих ЗМІ, гроші зайшли на його рахунок. Версія про те, що гроші пішли в бюджет, вірогідно, лукава. З великою ймовірністю ця сума пішла на купівлю облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). При цьому Вітренко правий, стверджуючи, що зрештою гроші виявилися в бюджеті. «Нафтогаз» не міг розрахуватися облігаціями, тільки грошима, якщо виходити з позовних вимог. Швидше за все, Вітренко сам поклав гроші в бюджет в формі купівлі облігацій і за ними буде отримувати відсотки. ОВДП – це цінні папери, які існують в обігу. Сьогодні поклав – завтра продав. Держава платитиме за цими паперами відсотки, за те, що його гроші потрапили в бюджет», – роз'яснив юрист.
Що стосується конкретної суми виплат, Дубов вважає, що вона навряд чи була завищена, оскільки в разі маніпуляцій це просто доводиться як злочин.
«Я думаю, що сума реально була обґрунтованою. А скільки саме виплатили, важко говорити, оскільки ми не бачимо документів. До того ж, сума напевно була у валюті, а курс постійно коливається», – сказав він.
Якщо ж абстрагуватися від моральної сторони питання, то, на переконання Геннадія Дубова, ситуація, в якій держкомпанія або навіть державний орган не проходить всі судові інстанції, а відразу виплачує реальні вимоги, не граючись в суди, правильна.
«Логіка держорганів в таких ситуаціях, зазвичай, полягає у тому, щоб відтягувати до останнього, коли можна сказати: «Ми зробили все можливе», навіть якщо очевидно, що робити цього не потрібно. У нас, як правило, буває, якщо держорган комусь винен, він йде до останнього по всіх інстанціях, навіть розуміючи, що це безнадійно, а при цьому суми виплат зростають. Тому в цьому конкретному випадку можна сказати, що не затягування ситуації, а виплата належного – правильне рішення», – переконаний Геннадій Дубов.
Раніше «Слово і діло» писало, що Вітренко пояснив, чому він пішов з «Нафтогазу».
Також ми розбиралися, як нардепи голосували за призначення Вітренко.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»