У вівторок, 15 вересня, був опублікований проєкт держбюджету на 2021 рік. Загальні витрати на оборону порівняно з 2020 роком були збільшені. Однак фінансування Міноборони залишилося практично на тому ж рівні, що і в поточному році. Якщо держбюджет буде ухвалений саме в такому вигляді, це означатиме безпрецедентний випадок, при якому вперше за роки незалежності витрати на армію не будуть збільшені хоча б «на папері».
За кілька днів до презентації проєкту бюджету на 2021 рік секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов проанонсував збільшення оборонних витрат із 5,45 до 5,92% ВВП. Коли 15 вересня проєкт бюджету був оприлюднений, стало зрозуміло, що силові структури дійсно можуть отримати більше фінансування. Якщо бюджет буде ухвалений саме в такому вигляді, то найбільшу прибавку отримає МВС – плюс 3,8 млрд грн (без урахування спецфонду). На другому місці – СБУ – 2,7 млрд і на третьому – Служба зовнішньої розвідки – 1,6 млрд.
Решта учасників сектору нацбезпеки і оборони отримають порівняно невеликий «дохід» або ж взагалі залишаться «при своїх». Останнє стосується Міністерства оборони – а значить, і Збройних сил, які продовжують вести бойові дії на Донбасі. У разі ухвалення саме такого варіанту держбюджету фінансування Міноборони в наступному році залишиться на рівні 2020 року (очікується навіть скорочення на 120 млн грн) і без урахування незначної частки спецфонду складе трохи більше 116 млрд грн.
Скільки грошей витратила Україна на ЗСУ та Міноборони за останні 10 роківЗа останні 10 років видатки на оборону зросли з 0,8 до 2,9 відсотка ВВП та у 2020 році становили рекордну суму в грошовому вираженні.
Це означає, що в запропонованій редакції бюджету не враховується вплив інфляції, що не передбачається можливість підвищення грошового утримання військовослужбовців і, що найголовніше в умовах війни – не передбачаються додаткові кошти на розвиток ЗСУ. Зокрема, у 2020 і в 2021 році на ці цілі виділяється одна і та ж сума – 22,7 млрд грн.
Цікаво, що за всі роки незалежності фінансування Міноборони, хоча б на папері, але збільшувалося з кожним роком. Причому відбувалося це як в епоху гіперінфляції, коли гроші стрімко знецінювалися, так і в ті часи, коли армію скорочували й активно розпродавали.
Наприклад, перший військовий бюджет, зверстаний в 1997 році після запровадження гривні, становив 1,4 млрд. Наступного року – вже 1,6 млрд, у 1999 році – 1,7 млрд, у 2000 році – 2,4 млрд, а в 2001 році – вже 2,7 млрд грн.
З 2002 року бюджет розраховувався з урахуванням доходів з так званого спеціального фонду, який формувався за рахунок власної господарської діяльності Міноборони. Тобто за рахунок надходжень від розпродажу «надлишкового майна». Отже, одну частину коштів військові безпосередньо отримували з бюджету, а другу, причому вельми значну (іноді до 30% від загальної суми запланованих коштів), повинні були заробити самі.
Спецфонд ніколи до пуття не наповнювався, тому збільшення фінансування з 2002-го до 2013 року можна вважати досить умовним. Ймовірно, йшлося про хронічне недофінансування ЗСУ та невиконання низки найважливіших програм з реформування і розвитку армії. Але принаймні на папері цифри все одно зростали, поступово збільшувалося і пряме бюджетне фінансування.
У 2013 році частку спеціального фонду істотно скоротили, що дозволило на 99% виконати бюджет Збройних сил, а у 2014 році почалася війна. Бойові дії спричинили прискорене зростання військового бюджету, який за 6 років зріс із 15 млрд до нинішніх показників.
Іншими словами, якщо бюджет 2021 року буде ухвалено в запропонованій редакції, то наступний рік стане першим в історії ЗСУ, коли наша армія не отримає навіть «паперового» збільшення фінансування.
Безумовно, і МВС, і СБУ, і розвідувальні структури також є дуже важливою частиною структури національної безпеки і оборони. Вони теж потребують збільшення фінансування. Але війна на Донбасі ще не закінчилася і веде її армія. Тому така «скупість» дивовижна, особливо на тлі численних заяв про необхідність зміцнювати флот і розвивати ракетну програму України.
Будемо сподіватися, що ситуацію з фінансуванням армії вдасться виправити. В іншому разі це може боляче вдарити по рейтингу чинної влади, який і без того поступово повзе вниз.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»