Як контролюватимуть ціни на соцтовари та в чому ризик?

Читать на русском
Дмитро Яблоновськийфінансовий аналітик

На засіданні уряду 22 квітня було ухвалено постанову «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, які мають істотну соціальну значимість, товари протиепідемічного призначення». Документом затверджено перелік товарів та порядок декларування зміни роздрібних цін на них. У коментарі порталу заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський пояснив, що продавці, роздрібні мережі тепер повинні повідомляти Держпродпотребслужбу, якщо підвищують ціни на певні групи товарів. Такий механізм не є держрегулюванням цін.

«Це, найімовірніше, не держрегулювання, а моніторинг цін. Тепер у разі підвищення цін виробники зобов'язані повідомити про своє рішення. Наскільки це обґрунтовано, будуть вже з'ясовувати. Виробники будуть розуміти, що якщо підвищення цін необґрунтовано, то це може зацікавити АМКУ, будуть перевірки, чи не було домовленостей на ринку», – пояснив Яблоновський.

Економіст підкреслив, що різниця між таким режимом моніторингу й держрегулюванням цін колосальна.

Харчі додому: служби доставки в період карантину не справляються з попитомМи провели експеримент і спробували зробити онлайн-замовлення продуктів у різних супермаркетах Києва. Ось, що з цього вийшло.

«Ми всі пам'ятаємо, коли гречку розфасовували по 900 грам в упаковку, коли з'явилися упаковки молока по 0,9 л. Нічого не спрацювало. Але це не означає, що держава не може стежити за цінами та причинами підвищення цін», – додав Яблоновський.

Експерт зауважив, що моніторинг – прийнятний підхід, більш згубний інструмент – регулювання цін. Великий ризик того, що будуть роздавати вказівки, який товар за якою ціною продавати просто тому, що хтось так вирішив.

«Важливо, щоб держава залишалася в рамках моніторингу та не намагалася директивно встановити ціну. Це призведе до дефіциту. Держава не повинна вказувати, що потрібно продавати гречку за певною ціною за кілограм. Гречані кризи ми вже проходили», – наголосив Дмитро Яблоновський.

За його словами, дійсно об'єктивні причини підвищення цін можуть бути, наприклад, коли відсутня достатня пропозиція якогось товару, але іноді ціни завищують через недобросовісну політику окремих гравців ринку.

Економіст зауважив, що поведінка виробника в питанні цін залежить від його мотивації. Іноді буває, що сплатити штраф простіше, тому важлива також робота АМКУ, який може встановити дуже великі штрафи.

Експерт також уточнив, що відкрите питання щодо того, як поведуть себе суди, чи підтримають Антимонопольний комітет.

«Якщо виробник розуміє, що певного товару немає з об'єктивних причин і підвищує ціну, або постачальники підвищили ціну – це одна справа. Однак якщо виробник підвищує ціну, а економічних підстав немає, виробник повинен задуматися, чи варто ризикувати. Адже потрібно повідомити Держпродпотребслужбу, а вже завтра АМКУ може почати розслідування і виписати штраф. Ідея в тому, щоб продовольчі мережі замислилися над цим, увага держави зараз буде підвищена», – прокоментував заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

«Слово і діло» вирішило розібратися, наскільки доступна онлайн-доставка з супермаркетів під час карантину і скільки доведеться чекати, щоб отримати продукти від того чи іншого рітейлера.

Нагадаємо, «Слово і діло» зафіксувало основні економічні показники на момент обрання Володимира Зеленського та подивилося, як вони змінилися зараз.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал