У Міністерстві охорони здоров'я очікують, що пік епідемії коронавірусу в Україні припаде на Великодні свята. Після того, як кількість випадків захворювання почне знижуватися, уряд планує поступово знімати обмежувальні заходи. «Слово і діло» запитало в експерта, політолога Володимира Фесенка, якої стратегії варто дотримуватися українській влады, готуючись до зняття карантину.
«Це питання для й інших країн: як і коли його знімати. Де цей баланс, щоб побороти епідемію і не зламати економіку. Може просто виникнути величезна економічна криза. Вона і так виникає, але це може бути просто економічний колапс. Це може зруйнувати економіку в тому стані, в якому вона існувала до епідемії», – наголосив Фесенко.
Експерт підкреслив, що уряд повинен поетапно знімати обмеження карантину, а повернення до звичайного життя повинно відбутися у збалансований спосіб.
Майже 70% українців вважають карантин ефективним – опитування70 відсотків українців вважають карантин ефективним, чверть – дотримуються протилежної думки - опитування.
«Перший висновок: найімовірніше, вихід з карантину буде покроковий. Спочатку будуть відновлювати ті галузі, які є вкрай важливими для економіки країни. У нас це галузі, які, між іншим, ніхто не закривав й вони продовжували працювати. Просто є обмеження, але вони працюють. Наприклад, аграрний комплекс, металургія й експортні галузі. Вони дають нам головні експортні прибутки. Поступово буде відновлювати роботу транспорт. Вірогідно, слід орієнтуватися на те, як виходитимуть з карантину західні країни, які зіштовхнулися з цією проблемою раніше за нас», – сказав Фесенко.
Він зауважив, що в українських реаліях буде неможливо дотримуватися карантину через те, що населення не витримає економічного тиску в умовах обмежень.
«Головна суперечність нинішньої ситуації – не тільки в нас, а в усьому світі, в тому, що, з одного боку, масштаби епідемії й ризики хвороби. Ризик величезний, усі налякані, бо це хвороба, проти якої немає ліків. І тому вживають таких карантинних заходів та інших обмежень. Проте ці обмеження продукують соціально-економічні наслідки: закриваються цілі галузі економіки, люди втрачають роботу. Для нас ця ситуація ще складніша, бо в нас, на відміну від США, західних країн, Китаю чи Японії, — немає грошей для того, щоб пом'якшити негативи. У такому разі для України ця проблема має більш негативні наслідки. Тому ми не можемо довго триматися цього карантину», – пояснив Фесенко.
Політолог додав, що європейці запізнилися із запровадженням карантину й саме тому там залишаються високі показники смертності.
«При всіх наших проблемах та нестачах медобладнання треба віддати належне керівництву, що запровадило карантин заздалегідь, й це вже дає позитивний ефект», – підсумував Валерій Фесенко.
Нагадаємо, уряд готовий компенсувати українцям під час карантину певний відсоток від оплати послуг ЖКХ.
«Слово і діло» також розбиралося, які виплати передбачені на час карантину, як подавати документи і що таке допомога з часткового безробіття роботодавцям.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»