Дистанційне навчання: як удосконалити та що робити із ЗНО

Читать на русском
Микола Скибаексперт напрямку "Освіта", UIF

6 квітня стартує проєкт «Всеукраїнська школа онлайн», у рамках якого будуть дистанційно викладатися 11 предметів для учнів з 5-го до 11-го класів за збалансованою програмою Міністерства освіти і науки. Ще один важливий момент – це дистанційна освіта під час карантину. Вчитися дистанційно школярі зможуть у Facebook і в YouTube. А також – уроки щоранку транслюватимуть українські телеканали. У коментарі «Слово і Діло» експерт напряму «Освіта» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Микола Скиба пояснив, що цього недостатньо й тим більше ніяк не полегчить процес навчання. Окрім того, на його думку, наразі саме час для того, щоб змінити формат ЗНО.

Микола Скиба визнав, що плюс проєкту «Всеукраїнська школа онлайн» в тому, що в такий спосіб буде привернуто увагу до системи освіти. Однак він додав, що навчання – це не тільки прослуховування лекцій, а й активна взаємодія, набуття навичок практичним шляхом. Цей процес повинен бути індивідуальним.

За його словами, зараз перед Україною стоїть виклик – як створити таку систему, щоб відстежувати траєкторію та прогрес у навчальному процесі.

«Проєкт «Всеукраїнська школа онлайн» зіграє свою роль, але що далі? Навіть, якщо ця піар-акція спрацює на 100%, то що далі? Прикуту увагу до освітнього питання потрібно переключити так, щоб всі зацікавлені сторони, платники податків, донори були готові інвестувати в розробку платформи, яка дозволить кожному учаснику мати особистий профайл, електронний кабінет учасника освітнього процесу, можливо, навіть свій ідентифікатор», – прокоментував Микола Скиба.

Тільки після цього, як зауважив фахівець, система дистанційної освіти перейде на інший рівень, дозволить відстежувати індивідуальні траєкторії навчання. Можливо, у подальшому це дозволить перейти до сукупного захисту навчання замість одномоментних вимірів, які часто залишають багато моментів у тіні, зазначив він.

Експерт напряму «Освіта» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» також уточнив, що на сьогоднішній день МОЗ розробило два сценарії щодо освітнього процесу і ЗНО у зв'язку з епідемією.

На думку експерта, добре, що з'являється таке мислення в чиновників міністерства, але погано, що в МОЗ так сильно тримаються за ЗНО саме у вигляді тестування.

Микола Скиба пояснив, що зараз в Україні якраз той час, коли можна хоча би спробувати нові форми ЗНО. Він пояснив, що можна спробувати переформатувати тестування, зробити його максимально з компетентними питаннями.

Експерт напряму «Освіта» зауважив, що в якості моделі варто взяти систему PISA – тест, що оцінює грамотність школярів у різних країнах світу і вміння застосовувати знання на практиці. Проходить раз на три роки, а в тесті беруть участь підлітки віком 15 років.

Система передбачає, що за різною вибіркою визначають школи, класи, є певний діапазон часу. Завдання тесту прив'язані до реальних ситуацій, які відбуваються в житті.

Скиба висловив переконання, що така система – шанс показати знання і вміння їх застосувати на практиці.

«У нас же за підсумками тесту зрозуміло тільки те, вивчив чи ні учень купу різних фактів і правил. При тому, що це протиприродно тримати в голові стільки інформації, дат, фактів. Людський мозок був створений природою не для цього і добре справляється з завданнями, де потрібно сфокусуватися на головному. Зараз такий час, коли потрібно сфокусуватися на головному, побудувати кампанію, щоб вона дала можливість тримати головне в полі зору. Потрібно відійти від сліпих тестів до розбору кейсів та компетентних завдань», – прокоментував експерт напряму «Освіта» аналітичного центру «Український інститут майбутнього».

Насамкінець Микола Скиба припустив, що якщо карантин не закінчиться 24 квітня, то всі освітні терміни переносяться. Отже, потрібно буде вносити зміни до освітнього закону, який чітко регулює початок/кінець навчального року і період канікул.

Нагадаємо, в Міністерстві освіти і науки (МОН) запевнили, що зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) у 2020 році буде проведено, незважаючи на поширення COVID-19.

«Слово і Діло» розібралося, що таке форс-мажорні обставини і коли вони настають.

Раніше «Слово і Діло» розібралося, на чому хоче заощадити Кабмін через коронавірус.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.