У світовій історії було достатньо випадків, коли народний гнів змітав закоренілі режими правління, а першу особу держави не просто усували від влади, але й позбавляли життя. У XX столітті 11 правителів були страчені й три десятки лідерів та вождів були засуджені переважно за державну зраду, геноцид, корупцію. Останнім часом лідерів країн здебільшого засуджують заочно. «Слово і Діло» пропонує подивитись, які глави держав та прем’єр-міністри країн світу були засуджені та чи вдалося їм уникнути покарання.
Найбільш криваві злочини вчинялися диктаторами колишніх колоній у середині минулого століття. За державну зраду в 60-ті роки були страчені прем’єр-міністри Угорщини Імре Надь (був на посаді у 1953-1955 рр.), Туреччини – Аднан Мендерес (1950-1960), Конго – Енваріст Кімба (1965). За тих кривавих часів у такий спосіб позбавлялися політичних опонентів.
У 70-ті роки були страчені за злочини проти народу два прем’єр-міністри Ефіопії, президент Конго Альфонс Массамба-Деба (1963-1968) – за організацію змови з метою вбивства чинного президента. За вбивство політичного діяча був страчений президент Пакистану Зульфікар Алі Бхутто (1971-1973). За шпигунство та фальсифікацію виборів смертний вирок отримав прем’єр-міністр Ірану Амір Аббас Ховейда(1965-1977).
Наприкінці 70-х років минулого століття був страчений президент Екваторіальної Гвінеї Масіас Нгема (1968-1979). За державну зраду, геноцид, масові вбивства, розкрадання держмайна та смертний вирок отримав відомий диктатор-людожер Жан-Бедель Бокасса, який офіційно був президентом ЦАР (1966-1976), а сам називав себе імператором Центральної Африки.
Смертний вирок Бокассі змінили на довічне ув’язнення. Він утік до Франції, де жив у замку зі своїми дружинами та 19 дітьми, але у старості все-таки повернувся на батьківщину і в 1993 році був амністований, за три роки помер від серцевого нападу.
Через 15 років в.о. губернатора однієї з провінцій ЦАР Мішель Ямбете в коментарі ВВС сказав: «Була диктатура, але був порядок і стабільність. А тепер більше не існує громадянської відповідальності. Немає більше патріотизму». У 2010 році вдові колишнього імператора Центральної Африки вручили наказ про реабілітацію Бокассі.
За геноцид та руйнування національної економіки в 1989 році був страчений президент Румунії Ніколає Чаушеску.
Янукович прокоментував вирок про держзрадуКолишній президент Віктор Янукович вважає вирок суду незаконним і написаним під диктовку влади.
Остання офіційна страта лідера держави відбулася в Іраці 30 грудня 2006 року, де був повішений президент та прем’єр-міністр Іраку Саддам Хусейн (1976-2003 рр). Для здійснення страти в країні навіть відновили смертну кару. Суд визнав Хусейна винним у вбивстві 148 шиїтів.
Ще один диктатор XX століття Августо Піночет, який був президентом Чилі з 1974-го до 1990 року, звинувачувався у викраденні та вбивствах людей, але не дочекався вироку суду і помер наприкінці 2006 року.
Умовними термінами покарання відбулися свого часу президент Франції Жак Ширак, якого звинувачували в корупції.
Після засудження до пожиттєвого ув’язнення у 2012 році за корупцію, привласнення державних коштів, масові вбивства президент Єгипту Хосні Мубарак був виправданий у 2017 році. Виправдання добився й кількаразовий прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, якого у 2012 році засудили до 4 років позбавлення волі умовно (під домашнім арештом та громадські роботи) за ухилення від сплати податків. Берлусконі був реабілітований у 2018 році і повернувся в політику.
Заочні вироки почали оголошувати стосовно політиків-втікачів у 90-х роках минулого століття і відтоді це стало єдиною можливою формою справедливості Феміди. Пожиттєве ув’язнення заочно отримав президент Тунісу Зін аль-Абідін бен Алі. Такая ж ситуація з президентом Киргизстану Курманбеком Бакієвим, який заочно засуджений до пожиттєвого терміну ув’язнення за масові вбивства. Спочатку Бакієв втік від революції до Білорусі, а зараз переховується за межами Киргизстану.
Український президент-втікач Віктор Янукович заочно засуджений за державну зраду і посібництво у веденні агресивної війни до 13 років позбавлення волі. Адвокати намагаються оскаржити рішення суду і юристи вважають, що справа дійсно може розсипатись. Водночас Янукович купив дорогий будинок на Рубльовці (РФ), виховує маленького сина та періодично нагадує про себе українцям через пресконференції та соцмережі.
Раніше «Слово і Діло» писало, кого з чиновників режиму Януковича більше не переслідують та зняли санкції, розшук або припинили кримінальні провадження.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»