Звільнення Ситника: чи є правове поле для звільнення керівника НАБУ

Читать на русском

У Верховній раді зареєстровано проєкт постанови про звільнення Артема Ситника з посади директора Національного антикорупційного бюро. Склад і кількість осіб, які підписались під цією ініціативою, дають підстави вважати, що більшість за це голосування в парламенті знайдеться. Чи буде таке звільнення в межах правового поля? Чому жоден лідер фракції не підписався за цей проєкт? Чому Ситника позбавили елементу захисту, який був наданий при конкурсному відборі? Як так склалося, що Кримінальний процесуальний кодекс «живе своїм життям», окремо від закону про НАБУ? Чи може Верховна рада бути суб‘єктом притягнення до дисциплінарної відповідальності стосовно директора НАБУ? Розповідають юристи Андрій Вігірінський та Геннадій Дубов у рубриці «Політичний зоопарк» відепроєкту «Слово і Діло».

Розбір проєкту постанови про звільнення з посади Артема Ситника: чи є правове поле для звільнення?Слово і Діло

Традиційно в «Політичному зоопарку» проводяться паралелі між діями та поведінкою політиків із деякими тваринками і цього разу в якості аналогії до пана Ситника обрали миле пухнасте створіння, що віщує весну – бабака.

«Чи побачить бабак свою тінь на наступному засіданні Верховної ради? Від цього багато в чому залежить політичний клімат та чи буде весна з посадками, чи – ні», – зауважив Геннадій Дубов, додавши, що під проєктом постанови про звільнення Ситника зібрано більше підписів, ніж того вимагає законодавство, але менше від необхідної кількості голосів, щоб рішення пройшло.

У свою чергу, Андрій Вігірінський зазначив, що жоден лідер фракцій не підписався за цей проєкт. У цілому така ініціатив Верховної ради має право на життя і вона передбачена законом, як ініціатива третиною конституційного складу парламенту. Але це не може бути питання, яке визначається просто політичною волєю. Повинні бути чітко визначені законом про «НАБУ» підстави.

За словами Дубова, серед таких підстав – набрання чинності обвинувального акту стосовно директора НАБУ. «Цього в нас, очевидно, немає. Є постанова Апеляційного суду Рівненської області відповідно суду першої інстанції щодо адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, унаслідок чого Артем Сергійович внесений до так званого Реєстру корупціонерів. Це не вирок суду щодо кримінального правопорушення», – пояснив юрист.

Отже ця підстава відпадає. Далі є припинення громадянства або виїзд на постійне місце проживання за межі України, і такої інформації щодо Ситника поки немає.

«Слово і Діло» наводило всі підстави, за якими можна розглядати в Раді звільнення директора НАБУ та розбиралось із експертом, чому парламент не може зараз цього зробити.

Також ми писали, що Ситник назвав умову своєї відставки з поста директора НАБУ.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.