Біг на місці: чи потрібні Україні розширені можливості НАТО

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Віцепрем'єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба звернувся до НАТО з проханням розпочати офіційну процедуру розгляду заявки України на приєднання до Програми розширених можливостей НАТО (ЕОР). Серед іншого, ця програма передбачає розширений доступ до розвідувальних даних Альянсу. Але навіть якщо прохання України буде задоволено, ніяких плюсів на шляху до членства в Альянсі наша країна не отримає.

Про подання офіційної заявки в Альянс на приєднання України до програми розширених можливостей з НАТО віцепрем'єр Дмитро Кулеба повідомив 15 січня. «У 2020 році Україна і НАТО матимуть багато важливих спільних історій, але найважливішою має стати надання Україні статусу учасника цієї програми... Є деякі держави-члени, які досі вирішують, чи варто Україні дати такий статус, але керуються вони політичними факторами. У принципі, Україна відповідає всім критеріям, необхідним для участі в цій програмі», – пояснив Кулеба.

Він також зазначив, що тимчасових рамок приєднання до EOP не існує, й офіційний Київ не має права «тиснути» на своїх партнерів у цьому напрямку. Водночас, за його словами, якби Україна вже була учасницею цієї програми, то вона могла б набагато швидше отримати якісні розвідувальні дані, що стосуються, наприклад, катастрофи українського літака в Ірані.

Дійсно, Enhance Opportunity Program передбачає регулярні політичні консультації з питань безпеки, розширений доступ до програм взаємодії та навчань, а також обмін інформацією між учасниками ЕОР під час кризових ситуацій. При цьому ЕОР не є заміною Плану дій з надання членства в НАТО (ПДЧ). За словами пана Кулеби, участь у програмі навіть не є обов'язковим пунктом, виконавши який, ми опинимося ближче до надання ПДЧ. Такі заходи викладені в Річних національних програмах під егідою Комісії Україна-НАТО.

Тож навіщо ж нам це потрібно? Таке питання особливо актуальне, якщо врахувати, що в 2018 році Україна вже намагалася приєднатися до Enhance Opportunity Program, проте на ту мить прохання було відхилено. «У нас є комісія Україна-НАТО, у нас є річні національні програми, у нас є комплексний пакет допомоги, у нас є трастові фонди... Тому в нас є багато різних способів співпрацювати спільно з Україною», – пояснив тоді генсек НАТО Єнс Столтенберг.

У жовтні 2019 року на засіданні Комісії Україна-НАТО, яке відбулося в Києві, президент Володимир Зеленський укотре попросив «предметно перейти» до розгляду участі України в ЕОР. Отже, дії пана Кулеби якраз відповідають запиту глави держави.

Складно сказати, що змінилося з 2018 року – від дня попередньої відмови, і чому українська сторона зараз розраховує на успіх. Зовсім не виключено, що і в 2020 році все піде по-старому. Однак спроба приєднання до ПДЧ має ще менше перспектив. Нагадаємо, на саміті НАТО в Бухаресті Україна разом із Грузією вже намагалися приєднатися до Плану дій, але цю ініціативу тоді «завалила» Росія, яка дуже чутливо ставиться до будь-якого дрейфу України вбік Альянсу. Скориставшись тим, що всі подібні рішення ухвалюються в рамках НАТО консенсусом, для захисту своїх інтересів у 2008 році Росія використовувала франко-німецьке лобі.

Негативна позиція Франції та Німеччини щодо надання Україні ПДЧ не змінилася й зараз. До неї додалися ще дії Угорщини, яка блокує будь-які «пронатовські» ініціативи Києва, а також критичний чинник війни на Донбасі. Бойові дії проти України, власне, і були розв'язані Росією для того, щоб заблокувати євроатлантичну інтеграцію нашої країни. Теоретично будь-які територіальні суперечки з сусідами не можуть бути перешкодою для руху окремо взятої держави в Альянс, але в ситуації з Україною навряд чи варто розраховувати на особливу прихильність Північноатлантичної ради.

Отже, отримавши ЕОР, Україна зможе користуватися певними можливостями Альянсу. Але в цілому прагнення приєднатися до Програми є таким собі політичним «ерзац-замінником» приєднання до ПДЧ. Розуміючи, що нашій країні поки мало що світить, нова влада намагається досягти хоч якихось перемог у цьому напрямку.

Денис Попович, спеціально для «Слово і Діло».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...