Генплан Києва: як планують оновити столицю за 20 років

Читать на русском
Олександр Сергієнкодиректор центру «Інститут міста»

Під час міжнародного форуму «Майбутнє Києва» мер Віталій Кличко презентував проєкт Генерального плану столиці – стратегію розвитку міста в найближчі 20 років. «Систематизувати весь той безлад, який відбувався в столиці десятиліттями, – теж нелегка і не одномоментна справа. Тому сьогодні тільки перший крок до прийняття Генплану столиці», – заявив Кличко. До слова, ще 15 листопада 2019 року мер Києва Віталій Кличко пообіцяв презентувати новий Генплан столиці у грудні поточного року.

«Слово і Діло» визначило та проаналізувало ключові пункти проєкту.

Транспорт

За 20 років в Києві хочуть в 1,5 раза збільшити протяжність ліній метрополітену: подовжити наявні та добудувати нову гілку, Подільсько-Вигурівську (метро до Троєщини).

Директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко у коментарі порталу нагадав, що запуск автомобільної частини Подільсько-Воскресенського мостового переходу заплановано на кінець 2020 року. Судячи за темпами робіт, терміни реальні, зауважив фахівець.

«Принаймні це вплине на покращення транспортної доступності з Троєщини та розвантажить передусім Північний міст», – уточнив він.

Експерт акцентував увагу, що план розвитку метрополітену не виконаний. Протяжність мережі метрополітену становить 67,7 кілометрів, а мало бути 112 кілометрів. Він уточнив, що недовиконання зафіксовано на 40%.

Сергієнко зазначив, що якщо команда Кличка виконає обіцянку щодо введення в експлуатацію 2 станцій метро у 2020 році, то ситуація покращиться, але не суттєво.

«За сім років показник станцій має бути зведений до 66. Це реальні плани, враховуючи, що до 2006 року місто щорічно будувало одну станцію», – наголосив спеціаліст.

Заплановано побудувати три нових транспортних переходи через Дніпро.

Олександр Сергієнко звернув увагу, що серед європейських столиць, які стоять на річках, найкращі показники у Будапешті та Празі, де на 150-200 тисяч осіб припадає один міст, водночас в Україні на 800 тисяч – один міст.

На думку Сергієнка, побудова мостів у столиці стає життєвою необхідністю. Він пояснив, що для вирішення цієї проблеми є два варіанти, недостатньо просто будувати мости. Наприклад, крайній Північний міст викликає багато запитань, зокрема, чи є потреба в ньому, якщо вантажопотоки до району Полісся та Білорусі зараз незначні.

Віталій КличкоМіський голова Києва
Кличко обіцяє презентувати проект нового Генплану Києва у грудні 2019 рокуСказано 15 листопада 2019 р.Статус обіцянки: Виконано

Також експерт зауважив, що в цьому питанні держава має сприяти місту та виділяти достатньо коштів для інфраструктури.

«Другий варіант вирішення проблеми полягає у розвитку робочих міст та економічній активності на Лівому березі, щоб у громадян не було гострої потреби щодня їздити на Правий берег. Зробити це реально», – констатував Сергієнко.

Заплановано відведення території для будівництва четвертого київського аеропорту «Рославичі» (між Обуховим і Васильковом).

За словами фахівця, подібні плани мають місце бути, але слід зважати на потреби. Наприклад, є дуже зручний аеропорт «Жуляни», який вже може приймати великі літаки, а до «Борисполя» навіть прокладено швидкісну залізницю.

«Чи є потреба ще в одному аеропорті? Мабуть, доречно провести глибокі дослідження. Принаймні можна зарезервувати територію. Крім того, виникає питання доступності. Аеропорти мають бути розташовані поблизу доріг загальноукраїнського значення, щоб до них можна було без труднощів дістатись. У Генплані ця ідея доречна, але подальший економічний розвиток міста покаже необхідність цього будівництва», – прокоментував Сергієнко.

Створення Київської агломерації

До 2040 року замість розширення міських меж столиці планується створити Київську агломерацію, у якій проживатиме до 5,2 млн осіб. Вона охопить Київ з передмістями, включаючи Ірпінь, Бучу, Вишгород, Бровари, Бориспіль, Обухів, Васильків, Боярку.

Директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко пояснив, що де-факто Київська агломерація існує. Київ фактично зрісся з навколишніми населеними громадами. Щодня до Києва приїжджає 560 тисяч осіб на роботу чи у справах, стільки ж увечері виїжджає додому, зазначив експерт.

«Економічні, культурні, соціальні зв’язки вже настільки міцні, що фактично ми маємо вже сформовану агломерацію», – додав він.

За різними підрахунками, надалі до агломерації може увійти навіть не 5,2 млн осіб, а 7,5 млн, уточнив Сергієнко.

«Головна проблема полягає у відсутності законодавчої бази. Як жити в агломерації? Кожне навколишнє селище та місто розвиває територію на власний розсуд, а питання інфраструктури не вирішується. Практично всі правобережні громади та лівобережні включно з Борисполем користуються Бортницькою станцією аерації, але платять лише за тарифом. При цьому капітальні вкладення на розвиток Бортничів лягають на Київ. Це несправедливо», – роз’яснив Олександр Сергієнко.

Експерт підкреслив, що подібна ситуація з будівництвом доріг. Зранку та ввечері на шлях із Вишневого чи Борщагівки до Києва людина витрачає інколи близько години через затори. Це наслідок відсутності скоординованої мережі доріг.

За словами Сергієнка, для вирішення такої проблеми законодавець має оформити агломерації. Наразі в проєктах закону про адміністративно-територіальний устрій та у змінах до Конституції навіть не вживають таких словосполучень, зазначив експерт.

«ВР має для початку усвідомити ситуацію та почати хоч щось робити в цьому напрямку. Напрацювання є», – наголосив він.

Експерт звернув увагу, що згідно з планом у межах Великої кільцевої дороги Києва дістатися центру міста можна буде за 40 хвилин. Він додав, що мета амбітна, показник нормальний, інше питання: як цього досягнути.

«Це питання розвитку громадського транспорту, звільнених смуг. Поліція має завдяки камерам не ловити водіїв, які перевищили швидкість, а слідкувати за тим, щоб водії дотримувались правил дорожнього руху та не займали смуги громадського транспорту. Проте, ми знову повертаємось до речей, які мало залежать від Києва», – розповів Сергієнко.

Олександр Сергієнко нагадав, що у 2016 році була організована метрополія Великий Париж, а президент запровадив посаду віцепрем’єра Великого Парижа.

Кличко вже п'ять років керує Києвом: топ обіцянок мераВіталій Кличко вже п'ять років керує Києвом. Слово і Діло проаналізувало, як мер виконує свої обіцянки.

Він уточнив, що це адміністративна одиниця у Франції, до складу якої входить Париж і найближчі передмістя, 130 комун, що примикають до його кордонів.

«Муніципалітет Парижа маленький, щонайменше 10% території, а навколишні комуни планували загнати до однієї великої. Нічого не вийшло. Причина в тому, що у своїй комуні, в нашому разі – громаді – має бути свій господар, який знає проблеми комуни краще, ніж мерія Парижа. Так само навколо Києва – у громадах мають бути свої господарі», – прокоментував директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста».

Сергієнко переконаний, що потрібно законодавчо прописати правила взаємодії.

Також фахівець відзначив, що у Парижі розробили дуже амбітну мережу метрополітену, поєднану із залізничним транспортом. Там складна система вісімок, які об’єднують всю агломерацію.

За його словами, у Генплані Києва фактично закладені показники для такої системи транспорту, яка б з’єднала агломерацію, а в якості маркера поставлено 40 хвилин.

Підсумовуючи, Олександр Сергієнко додав, що була нагальна необхідність розробити новий Генплан для столиці.

«По-перше, термін дії чинного закінчується. По-друге, його доцільність під питанням, оскільки лише за часів Черновецького було внесено 1143 зміни, які продовжували вносити надалі», – резюмував Олександр Сергієнко.

Детальніше про те, як столичний мер виконує обіцянки – за посиланням.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися: