Домовленості щодо Донбасу: що реально виконати, і хто став нашим союзником

Читать на русском
Євген Дикийексперт Міжнародного інституту демократій

Наступна зустріч в Нормандському форматі, яка може пройти в Берліні, буде провальною, оскільки з ключового питання про передачу контролю над кордоном у РФ та України діаметрально протилежні погляди, а знайти компроміс неможливо. Таку точку зору в коментарі «Слово і Діло» висловив експерт Міжнародного інституту демократій Євген Дикий.

Фахівець припустив, що зустріч у Берліні може стати останньою перед черговим дуже тривалим заморожуванням переговорів.

«Повторюється попередня історія, коли було кілька зустрічей, але тільки-но доходило безпосередньо до вирішення конфлікту, виявлялося, що РФ не змінила своїх намірів і готова припинити війну тільки на своїх умовах. Фактично це було озвучено в Парижі», – прокоментував Дикий.

На його погляд, судячи з того, про що домовилися на Нормандському саміті в Парижі, найбільш реальною є умова про обмін полоненими у форматі «всіх на всіх». Експерт висловив оптимістичний настрій і зазначив, що цей пункт може бути виконаний.

Також, за словами експерта, з меншою ймовірністю, але при бажанні, може бути виконана ще одна домовленість – розведення сил у трьох точках. Якщо відведення сил і засобів станеться, нічого страшного не відбудеться, додав він.

Нормандський формат: як проходили переговори в 2014-2018 рокахНормандська четвірка 9 грудня проведе переговори. Востаннє в такому форматі збиралися у 2016 році.

Євген Дикий акцентував, що найбільші сумніви викликає домовленість про повне припинення вогню до кінця року вздовж всієї лінії розмежування. Він нагадав, що аналогічні домовленості були в попередні роки, але жодного разу РФ не дотримала слова.

На думку фахівця, немає підстав вважати, що цього разу РФ все виконає. Тим більше в день переговорів троє бійців ЗСУ загинули на фронті, зауважив він.

«Якщо станеться диво, й цього разу РФ дасть наказ не відкривати вогонь, тоді весняна зустріч у Берліні може дати плоди. Однак, судячи з того, що було раніше, сумнівно, що на Донбасі припинять стріляти», – констатував Євген Дикий.

Експерт також звернув увагу, що на спільному брифінгу кожен з представників «нормандської четвірки» озвучив своє бачення того, про що домовилися, більше того, всі чотири версії відрізняються.

«Логічно, що різні погляди у Путіна та Зеленського. Однак Меркель і Макрон теж не єдині. Канцлер Німеччини підтримала Україну в тому, що не можна трактувати Мінські угоди дослівно, це не релігійна догма. Незважаючи на поступки щодо «Північного потоку-2», Меркель залишилася на нашій позиції і чітко розуміє роль РФ у цьому конфлікті та загалом у світі. Там, де тільки можна, канцлер ФРН не підтримуватиме РФ», – пояснив експерт.

Він зауважив, що президент Франції Еммануель Макрон, навпаки, озвучив тезу про те, що за 4 місяці до нової зустрічі буде створено умови для виборів на Донбасі, що нібито під час зустрічі були досягнуті підстави для цього.

«Це фактично риторика Путіна. На саміті в Парижі Макрон і Меркель грали різні ролі, і на жаль, підтвердилася думка про те, що Макрон – де-факто союзник Путіна. Але добре, що Меркель залишилася нашим союзником», – резюмував Євген Дикий.

Нагадаємо, за підсумками саміту в Парижі на питання журналістів, як пройшла зустріч, російський президент Володимир Путін відповів: «Добре. По-діловому». Український президент Володимир Зеленський, своєю чергою, сказав, що з Путіним дуже «складно про щось домовлятися, адже доводиться регулювати кожне слово».

Раніше «Слово і Діло» писало, як проходили Нормандські переговори в 2014-2018 роках.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...