Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроект про порядок надання статусу учасників бойових дій добровольцям. Є всі підстави сподіватися, що невдовзі його підпише президент, оскільки фракція «Слуга народу» майже одноголосно підтримала цю ініціативу. Таку думку в коментарі «Слово і Діло» висловив глава аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник.
За його словами, законопроект передбачає два варіанти механізму надання статусу учасника бойових дій добровольцям, які брали участь у захисті України до 16 січня 2018 року. У першому випадку командир підрозділу дає відповідне підтвердження, у другому – добровольцю треба отримати три нотаріально засвідчених докази про те, що людина дійсно перебувала у зоні АТО чи ООС та брала участь у захисті суверенітету України на території Донецької і Луганської областей.
У Мінветеранів порахували кількість учасників бойових дійВ Україні зареєстровано станом на 1 липня 2019 року майже 370 тисяч осіб, які мають статус учасника бойових дій.
Як пояснив Микола Мельник, після першого читання законопроект мав два недоліки. «Добровольців поділяли залежно від того, коли вони брали участь у бойових діях. УБД пропонували надавати лише тим, хто був задіяний в АТО. Тобто до набуття чинності закону про реінтеграцію (до 16 січня 2018 року). І другий недолік – пропонувалося надавати статус УБД тільки тим, хто безпосередньо брав участь у бойових діях. При цьому не враховували парамедиків, капеланську службу та тих, хто залучався до відсічі агресії», – пояснив він.
Науково-експертне управління у своєму висновку до законопроекту зазначило, що таке розділення є недоцільним, адже є один предмет регулювання – збройна агресія Російської Федерації проти України.
До другого читання законопроекту внесли правки, змінивши деякі формулювання так, щоб статус УБД могли отримати не тільки ті, хто безпосередньо брав участь у боях, а й ті, хто забезпечував і допомагав на передовій.
Але почалися розмови про те, що ці правки дають можливість отримати статус УБД сепаратистам, що за словами Мельника, не відповідає дійсності, тому вони були прибрані.
«Фактично «ЄС» наполягли на скасуванні поправок, ніхто зі «слуг» не розбирався, просто пішли за течією, бо злякалися тезісу про сепаратистів, і було ухвалено варіант законопроекту, який було подано до першого читання. Тому всі вади в ньому залишилися. Тобто поза межами УБД залишилися парамедики, капелани, служби обслуговування», – уточнив юрист.
До того ж, законопроект не містить чіткого визначення «доброволець». «Не можна підмінювати поняття добробати та добровольці – це дві різні категорії. Добробати – це підрозділи, які були сформовані з добровольців. Але колізія в тому, що вони зрештою були оформлені у військові частині і брали участь у бойових діях вже не як добровольці, а як збройні підрозділи ЗСУ та Нацгвардії», – вважає Микола Мельник.
На його думку, на етапі застосування закону про надання статусу УБД добровольцям можуть виникати ситуації, коли деякі особи безпідставно будуть намагатися отримати посвідчення учасника бойових дій.
«Але статус доброволець і його застосування можна буде визначити на рівні Кабінету міністрів або на рівні міжвідомчого указу. Я думаю, що це питання врегулюється», – переконаний юрист.
Микола Мельник зазначив, що насправді цей законопроект не про добровольців, а про розширення переліку осіб, які мають право на статус УБД.
«Статус добровольця є досі неврегульованим, окрім застосування норми, що конституційним правом і обов’язком кожного громадянина є захист територіальної цілісності своєї держави. Але визнання факту, що добровольці мають право на отримання статусу УБД, – це вже пів перемоги», – вважає Микола Мельник.
Раніше «Слово і Діло» писало, що Зеленський пообіцяв ухвалити закон про статус ветеранів.
Також ми писали, що кількість обстрілів українських позицій у зоні ООС у листопаді зменшилась порівняно з жовтнем.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»