КСУ вперше відхилив правки до Конституції ще на стадії законопроекту

Читать на русском
Олександр Москалюкексперт з конституційного права

Те, що Конституційний суд визнав неконституційним законопроект Володимира Зеленського про уповноважених Верховної ради, означає, що ця ініціатива вже не може бути ухвалена парламентом та є прецедентом. Раніше такої практики не було. Про це «Слово і Діло» сказав експерт з конституційного права Олександр Москалюк.

«Я не пам’ятаю, щоб законопроект про внесення змін до Конституції був визнаний неконституційним. Були ситуації, коли багато суддів висловлювали думки щодо судової реформи, коли йшлося про те, що в країні де-факто воєнний стан, тому правки до Конституції вносити не можна. Але зрештою КСУ все одно схвалював рішення, які дозволяли вносити зміни до Конституції», – сказав юрист.

Нагадаємо, президентським законопроектом пропонувалося запровадити уповноважених Верховної ради в різних сферах.

Три «конституційні борги» Верховної ради перед українцямиУ спадок від попереднього скликання Ради нові депутати отримали три проблеми, які стосуються змін до Конституції України, та потребують негайного вирішення.

«Зазвичай до висновків КСУ ставилися досить формально, тому що насамперед Конституційний суд не говорить про якість законопроекту, а дивиться, наскільки дотримано процедуру внесення змін до Конституції та чи не обмежуються й не скасовуються права і свободи людини внаслідок цих дій», – зазначив Москалюк.

Як пояснив експерт, КСУ дійшов висновку, що уповноважені ВР або омбудсмени, яких пропонувалось впровадити при парламенті, могли б взяти на себе повноваження Конституційного суду, обмежуючи в такий спосіб права людини.

«У законопроекті не визначається, яким чином уповноважені мали б здійснювати свої функції. Передбачалося, що ці функції повинні були б визначатися спеціальними законами. Якби в законопроекті було визначено статус уповноважених, скільки їх має бути та якими саме мають бути їхні повноваження, тоді б це була одна справа. А оскільки це все не зазначено, а просто йдеться про те, що вони можуть бути створені, але не вказано, з якою компетенцією, тому КСУ визнав це неконституційним», – пояснив Олександр Москалюк.

Юрист підкреслив, що КСУ не скасував сам інститут омбудсмена, а дійшов висновку, що не повинно бути спеціально уповноважених органів із незрозумілим статусом.

«Рішення неоднозначне, але обгрунтування цікаве. Дійсно, ніхто не заважає вже чинному омбудсмену в структурі свого апарату створювати органи, які профільно будуть займатися тими чи іншими питаннями. Якщо у нього маленький штат, то можна його збільшити», – зазначив Москалюк.

У свою чергу, експерт з конституційного права Богдан Бондаренко зазначив, що зараз є уповноважені президента з прав дитини, з прав людей з інвалідністю, консультативно-дорадчий орган при Кабміні, який називається Радою бізнес-омбудсмена, уповноважений президента з прав людини, який може звертатися до Конституційного суду щодо неконституційності закону. Всі ці структури є складовою можливості громадянина звернутися щодо захисту своїх прав, передбачених Конституцією.

«Якщо б в законопроекті було передбачено, що контроль за дотриманням прав людини має здійснювати парламент (тобто ці органи мають бути повністю при парламенті, а не розкидані), — це дуже гарна ідея. Але ж в проєкті закону це не пояснювалось», — зазначив юрист.

Нагадаємо, раніше ми розбирались у плюсах та мінусах запропонованих Зеленським змін до КПК.

Також «Слово і Діло» писало, які зміни до Конституції пропонує президент, та коли Рада може їх ухвалити.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...