Справа МН17: як Україна може перетворитися на підозрюваного

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Парламент Нідерландів ухвалив рішення про проведення додаткового розслідування у справі про знищення малазійського Boeing рейсу МН17 в небі над Донбасом в липні 2014 року. Розслідування стосується незакриття Україною повітряного простору над зоною бойових дій. Отже, ситуація навколо аварії МН17 отримала новий розвиток. Чому це сталося саме зараз?

Як відомо, 17 липня 2014 року літак Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс із Амстердама до Куала-Лумпур, зазнав катастрофи над територією України і впав у місцевості, контрольованої бойовиками незаконної «ДНР». Усі 298 осіб, які перебували на борту лайнера, загинули.

Розслідування причин трагедії було доручено Об'єднаній слідчій групі (JIT), до якої увійшли представники Нідерландів, Бельгії, Австралії та України. Паралельне неофіційне розслідування вела дослідницька група Bellingcat, заснована британським журналістом і блогером Еліотом Гіґґінсом. Зрештою і JIT, і Bellingcat дійшли спільного висновку – літак був збитий зенітною ракетою, випущеною із самохідної вогневої установки ЗРК «Бук», що стояла на озброєнні 53-ї зенітної ракетної бригади Збройних сил РФ. Ця обставина забезпечувала можливість звинуватити Росію у причетності до цієї трагедії.

Досі ця лінія не підлягала сумніву. Однак у вівторок, 8 жовтня, парламент Нідерландів ухвалив одноголосне рішення провести додаткове розслідування відносно незакриття Україною повітряного простору над зоною бойових дій.

З одного боку, питання справедливе. З іншого боку, потрібно згадати про те, що в 2014 році РФ активно постачала бойовиків зенітними засобами, за допомогою яких терористам вдавалося збивати українські літаки і вертольоти. Один з таких прикладів – військово-транспортний Іл-76 із десантниками на борту, збитий над Луганськом 14 червня 2014 року (всі десантники – 49 осіб – загинули). Однак все це були переносні комплекси, що дозволяють влучати в цілі заввишки до 6 км.

Boeing-777 летів на висоті понад 10 км, тобто вже у зоні ураження ЗРК середньої дальності (таким комплексом якраз й є «Бук-М1» з верхньою межею зони ураження до 22 км), яких на озброєнні бойовиків не було, і ніхто гадки не мав, що вони могли б у них з'явитися. Уже ця обставина видає «російський слід» у цій справі й відповідає на питання, чому не було закрито повітряний простір на висотах понад 6 км. Ніхто просто не очікував ракетної атаки на таких висотах, тим більше по пасажирському літаку.

Зазначимо, що Росія досі не визнає своєї відповідальності за знищення пасажирського літака, висуваючи різні версії про непричетність. Питання, чому Україна не закрила повітряний простір над Донбасом, є одним із таких аргументів, спрямованих на те, щоб перекласти частину провини на українську державу. Досі це не спрацьовувало. Що змінилося зараз?

І тут потрібно звернути увагу на обстановку в самій Україні, що змінилася. Нова влада взяла курс на врегулювання військового конфлікту на Донбасі. Одним із етапів цього врегулювання став масштабний обмін полоненими між Україною і РФ, організований 7 вересня 2019 року. Однією з умов цього обміну стала видача України бойовика Володимира Цемаха, який був захоплений українськими спецслужбами влітку 2019 року і був важливим фігурантом справи про МН17.

Представники Нідерландів закликали Україну не видавати Цемаха Путіну, розраховуючи, що він буде корисний у подальшому розслідуванні причин катастрофи МН17. Однак українська сторона не виконала цього прохання.

У такого вчинку є своє виправдання, яке полягає в тому, що звільнення полонених – це дійсно благородна мета, за яку варто платити високу ціну. Але наскільки високою може бути така ціна? У нашій ситуації це щонайменше розмивання єдиного антиросійського фронту, яке дозволяє Кремлю натиснути на певні кнопки в європейських парламентах. І вже Україна з обвинувача може перетворитися на підозрюваного. А там вже й до визнання солідарної провини за збитий Boeing і до скасування антиросійських санкцій зовсім недалеко.

Денис Попович, спеціально для «Слово і Діло».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: